Виховна робота

Допомога класному керівнику:

Сценарії виховних заходів

МИ РАЗОМ!
Вивчення рівня згуртованості класного колективу

            Формування колективістських взаємин – це товариське піклування про близьких і далеких людей, про поліпшення навколишньої діяльності, прагнення і здатність, розвиваючи себе, збагачуючи свої знання і вміння, віддавати їх на спільну справу. Тільки спільна праця створює і зміцнює єдиний колектив, у якому кожен розкриває і вирощує краще в собі.

Анкета для учнів

1. Чи вважаєте ви, що ваш колектив згуртований? а) так; б) ні; в) частково.
2. Чи берете ви участь у тому, щоб клас став згуртованим? а) так; б) ні; в) інколи.
3. Чи зверталися до вас учні вашого класу по  допомогу? а) так; б) ні; в) інколи.
4. Якщо до вас звертаються по допомогу, ви: а) допомагаєте завжди; б) не допомагаєте ніколи; в) допомагаєте інколи, бо не завжди можете; г) допомагаєте лише тоді, коли знаєте, що скоро вам потрібна буде допомога.
5. Чи вважаєте ви, що у вашому класі поширений принцип «моя хата скраю»? а) так; б) ні; в) частково.
6. Чи кожен із вас достатньо ініціативний, щоб у разі потреби взяти на себе відповідальність за будь-яку справу? а) так; б) ні.
7. У разі невдач і поразки ви не поспішаєте звинуватити одне одного, а намагаєтесь спокійно розібратися у причинах: а) так; б) ні.

Анкета для батьків

1. Чи задоволені ви стосунками, які існують між учнями у класі? а) так; б) не зовсім; в) ні.
2. Чи стиль керівництва у класі рівний, доброзичливий? а) так; б) не завжди; в) ні.
3. Чи після уроків учні класу проводять вільний час разом? а) так; б) не завжди; в) ні.
4. Чи часто до вашої дитини приходять учні класу? а) так; б) не завжди; в) ні.
5. Якщо ваша дитина якийсь час не була в школі, яка реакція однокласників? а) поцікавляться відразу; б) поцікавляться через деякий час за підказкою вчителя; в) зовсім не цікавляться.
6. Чи може ваша дитина сказати: «Мій клас – кращий за інший у школі»? а) так; б) не завжди; в) ні.

Анкета для класного керівника

1. Як би ви оцінили рівень згуртованості учнівського колективу за 12-бальною шкалою? а) 1-3 бали; б) 4-6 балів; в) 7-9 балів; г) 10-12 балів.
2. Як окремі учні класу реагують на проведення класних заходів? а) усі учні беруть активну участь у підготовці заходу; б) під час підготовки заходу працює тільки невелика ініціативна група; в) усі учні проявляють пасивність, і ніхто не бажає брати участь.
3. Чи існують в учнівському колективі білі ворони? а) ні; б) так, є одна; б) так, їх кілька.
4. Чи існує в колективі лідер? а) ні; б) так, є один; в) так, їх кілька.

ЗАСІДАННЯ ДИСКУСІЙНОГО КЛУБУ «ЛІДЕР»
«ХТО ВІДПОВІДАТИМЕ ЗА ВИБІР?»

І. Вступне слово вчителя

Сьогодні слово «свобода» має особливу привабливість  для молоді, яка шукає джерел «будівельного матеріалу» для формування особистості. Хочеться  знайти себе. Виникає  несамовите прагнення ламати стереотипи та  правила, уникати довгих нотацій учителів, батьків, дорослих, усередині підіймається щось подібне до бунту проти нав’язувань, проти усіма шанованих ідеалів. На  грунті непорозуміння з’являється почуття самотності, а водночас - так хочеться визнання .

Куди податися  сучасним юнакам, які щодня готові доводити, що вони особистість, що вони не хочуть «бути в натовпі» і не можуть бути такими, як всі. Це не їх стиль. Щоб уникнути сірої масовості, вони вибирають будь-яку альтернативу, яку їм пропонують їх же однолітки: алкоголь, сигарети, жаргонний сленг.

Саме тому ми обрали темою для нашої зустрічі «ХТО ВІДПОВІДАТИМЕ ЗА ВИБІР»

Способом продемонструвати свою індивідуальність часто виступає захоплення молодіжними субкультурами

Молодіжні субкультури. Що це? Прихисток для однодумців чи просто маскарад, одна за багатьох вистав?

Молодіжні субкультури на теренах України почали активно розвиватися з кінця ХХ століття, коли наша держава здобула незалежність.

Сьогодні ми з вами ознайомимось з основними складовими  субкультур, побачимо характеристики певних субкультур, виділимо позитивні і негативні сторони  цих об’єднань. Ми сподіваємось, що даний захід допоможе Вам отримати достатньо інформації щодо молодіжних субкультур, сформувати свій погляд на дану проблему та зробити власні висновки.

ІІ. Презентація про основні складові субкультури.

Субкультура — це певний стиль, спосіб життя і мислен­ня окремих соціальних груп всередині суспільства. 

Молодіжна субкультура – будь-яке об’єднання молоді, що має елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми, і цінності.

Молодь — це соціально-демографічна група в вікових межах від 14 до 30 років. Її частка в загальній кількості населення становить близько 20%. Отже, молодь — невід'ємна частина будь-якого суспільства, незалежно від його сутнісних характеристик. У чому специфіка молоді як соціокультурного явища?

            Молодіжна субкультура народжується і існує у зв'язку з певними потребами молодих людей котрі проходять процес соціалізації і при цьому прагнуть активно заявити про себе. В україні лише 2% молоді є членами офіційно зареєстрованих молодіжних організацій і понад 25% знайшли собі місце у неформальних угрупованнях.

ІІІ.  Результати досліджень

ІV.  Презентації учнів

Панки – Нестерак Л, Близнюк Н.

Емо – Костюк І, Милявська А.

Готи – Конькова В., Шмакова О. (газета)

Репери – Бекерська К., Хвалинська Т.

Хакери – Гучок В., Фіялковський М.,

Скінхеди – Васько Ю., Ревега А.

Аніме – Малицька А., Білобран А.

V.  Обговорення презентацій.

Визначення позитивних і негативних сторін субкультур.

Позитивні сторони функціонування та діяльності субкультур:

1.     Будучи учасником тієї чи іншої субкультури, молодь тренується у виконанні соціальних ролей, прагне віднайти свій статус, бореться проти несправедливості,

2.     Деякі субкультури беруть активну участь у відновленні пам’яток культури, пропагують захист навколишнього середовища.

3.     Субкультури створюють власну субкультуру, яка допомагає її учасникам краще пристосуватися до життя, і виконує деякі функції, які не в змові забезпечити школа, сім’я, держава тощо.

4.     Субкультури беруть участь у соціалізації молоді, яка в неї входять.

Негативні прояви субкультур:

1.     Прояви вандалізму та розпусти.

2.     Зловживання наркотиками та алкогольними напоями.

3.     Закритість та відстороненість від суспільства.

4.     Бездіяльність, що проявляється у переважно відпочинково-рекреаційному характері діяльності субкультур.

5.     У деяких молодіжних субкультурах пропагується таке явище, як суїцид.

6.     Субкультури впливають на молодь, а самі фактично закриті для зовнішніх впливів.

7.     Ідеологія субкультур виховує низькодуховну молодь, яка не здатна повноцінно існувати у соціумі

8. Субкультури можуть піддаватися впливу комерційних компаній, які диктують їм моду і модель споживацької поведінки. Виробники одягу, тютюну, алкоголю, музичних дисків зацікавлені в надійному споживачеві. Так, наприклад, одна з компаній розбагатіла за рахунок продажу рожевих кедів для Емо

VІ.   Роздуми молодого журналіста

Субкультура – постмодерне явище самовираження

Ольга Лех (випускниця школи, студентка журфаку ЛНУ ім.І.Франка)

«Ні для кого не секрет, що за допомогою приналежності до певної субкультури люди прагнуть підкреслити свою індивідуальність, але парадокс у тому, що з великого натовпу вони лише потрапляють у менший. Англійський етнограф В. Тернер вважав, що причина своєрідного «випадання» індивіда з суспільства і створення ним субкультур пояснюється дискомфортом, котрий людина відчуває, коли переходить з однієї соціальної структури до іншої. Саме тому яскравим прикладом субкультур є підлітки. Я гадаю, що підлітки не можуть "знайти себе" і, щоб почуватись захищеними, шукають "собі подібних". Їм здається, що приналежність до певної групи людей - вирішить їхні проблеми, але, насправді, вирішення потрібно шукати у своїй голові. Мені чомусь будь-яка субкультура нагадує секту, тому моє ставлення до них негативне.

Наявністю у суспільстві різноманітних диваків, які прагнуть змінити цей світ, його незмінну буденність, котрі усілякими способами намагаються віднайти у ньому своє місце, вже нікого не здивуєш. Та мене дивує те, що молоді люди, маючи на плечах ще «незасмічену» буденно-побутовими клопотами голову, стараються змінити світ своїм зовнішнім виглядом, а точніше своєю зовнішньою унікальністю та екстравагантністю. Якщо в радянському суспільстві був набагато менший потік інформації та видів занять – легше було знайти себе у світі. Я не кажу, що тоді це було позитивом. Але для розвитку особистості – мати певні межі – благо (для розвитку). Нині, навіть коли знаходиш щось своє, тебе не перестають картати думки: а що, якби спробувати щось інше? Навколо стільки цікавого, що розгублюєшся, чи насправді займаєшся своїм. Кожне поняття має свої межі, і у розвитку особистості вони повинні бути. Наведу приклад Тетяни Володимирівни про свободу та демократію: коли у школі заборонено носити кофти чи футболки вище пупця, нам ніхто не забороняє носити їх довжиною, хоч до п’ят. Ось так і щодо субкультур – нам дозволено шукати себе, але виходити за межі морально-етичної норми не слід.

Варто зауважити, що те, чи стане підліток готом, панком чи емо, залежить від виховання. Все починається із сім’ї, без сумніву! Дивлячись на батьків, в більшості випадків, можна сказати, якими будуть їхні діти. Ось наприклад, чи багато вчителів мають дітей-неформалів? Коли є авторитетом батьки, не повинно виникати проблем із особистістю.

В усіх моїх знайомих-неформалів сім’ї або не повні, або батьки закордоном. Зважаючи на те, що в Україні робоча еміграція набула масового характеру, можна сказати, що скоро в нас стане проблемою підліткове самовираження (чи вже стало?). Коли батьки за кордом  і дитина проходить крізь важливі етапи життя без батьківської підтримки, можливо саме таким способом, вона хоче виразити свою тривогу, чи захистити себе від проблем? 

Що я можу порадити? В молоді роки і справді варто спробувати максимально все, та проте потрібно мати міру та голову на плечах. Потрібно шукати себе не у стилі неординарного одягу, а у справах. Потрібно займати свої руки чимось, свій мозок чимось. Я гадаю, потрібно шукати хобі. Адже на сьогодні є стільки можливостей: наприклад література дає такий спектр вибору, що дуже рідко тепер можна зустріти людину, що не читає. Проте це якось класично. Можна кинутись у мистецтво, адже сучасного тут тьма: декупаж, біжутерія, декор, відкритки ручної роботи. Сьогодні в моді вчитися, сьогодні в моді спорт, щодо хлопців – паркур, вело… Якщо розбирати мій підлітковий вік, то мене захопило Шкільне мистецтво і проблемами з якими я стикались були аж ніяк не депресивними, і не «субкультур ними», а швидше цікавими: як відсвяткувати «Як швидко літо промайнуло», які нову конкурси придумати на Осінній бал та тощо. Власне кажучи у 9 класі мене заангажувала і література, тоді для мене був актуальним Дереш, тепер я розумію, що це суто для підлітків. Без нього не відбулось моє знайомство з філософами, психоаналітиками, літераторами, яким я захоплююсь сьогодні.

Представники певної субкультури, є мінливим, як львівська погода. На сьогоднішній день у Львові є популярним «gothic rock» - чорні готи. Проте «чорне» у підлітковому віці згубно впливає на психіку. До «змінних» субкультур належать і «емо» –дивакувате групування, яке не витягує, а затягує в проблеми.

Та найбільше мене «вбиває» така субкультура як «гопніки» - це найпоширеніше явище серед сучасної молоді. Воно співзвучне з поняттям «рагулізм» - термін, що використовується на заході України, особливо у Львові та інших містах Галичини стосовно людей неспроможних сприйняти міську культуру; це «прояв самовпевненої малокультурності» (Тарас Чубай), вульгарності. Я взагалі не розумію хлопців, які можуть постійно ходити в спортивних штанах. Якби вони ще і були справді «вічно спортивними», та ж насправді… а соняшникове насіння в руках, в роті і навколо ніг? Це культ сучасної молоді?

Можна бути неординарним в думках, у вчинках, але чи доцільна неординарність у способі життя та одягу? Будучи роботодавцем, я б ніколи не дозволила собі взяти «неформального» співробітника. Адже є певні норми моралі та етики. Працюючи з людьми чи спілкуючись з ними на роботі чи в навчанні, ця неформальність не доречна, і вона швидше за все говорить не про унікальність твого внутрішнього світу, а про те, що в тебе далеко не все гаразд…»

VІІ. Альтернатива

            Останнім часом людське суспільство все більше схиляється до матеріальних цінностей і все менше докладає зусиль до розвитку саме емоційної сфери, моральних засад. На противагу цьому існують інші молодіжні організації, завданням яких є формування високоморальної духовної особистості, яка здатна допомагати іншим, співпереживати, нести радість.

Ми хочемо Вам надати інформацію про ті молодіжні християнські спільноти, які діють на теренах Львівської області.

Презентація «Молодіжні християнські спільноти» - Бусько Р., Вороніна А.

Проблеми молоді завжди є саме актуальними саме для молоді. Творчий колектив учнів класу також працював над цією проблемою і побачив її з такої позиції.  Пропонуємо  Вашій увазі фільм «На грані», а його автора попросимо розповісти про ті думки, які він хотів висловити за допомогою своєї роботи.

Фільм Ю. Катинського «На грані»

Висновки

Виникнення субкультур – цілком нормальне явище. Завжди і всюди виникали різні неформальні угрупування, які пропагували власні принципи та цінності або протестували проти вже існуючих. Тож виникає запитання: «Які елементи субкультур потрібно переймати і додавати до національної культури?» Відповідь досить проста: переконання тої чи іншої субкультури не повинні заперечувати уже існуючі норми, вони просто повинні доповнювати національну культуру новими елементами.

Віритимемо, що рано чи пізно Ви зрозумієте, що виокремлюватися з маси – це класно, але виділятися знаннями, творчістю, новими креативними ідеями, ентузіазмом – ще краще!

Тема: Захист дітей від фізичного та психологічного насильства

Мета: ознайомити учнів з нормативно-правовими документами щодо захисту прав дитини; формувати вміння аналізувати свої вчинки та вчинки інших; виховувати толерантність, доброзичливість та повагу до інших.

Обладнання: мультимедійна система, Конституція України, Конвенція про права дитини, Біблія; листи А3, маркери

ХІД УРОКУ

І Організаційний момент

ІІ Мотивація навчальної діяльності (написи на дошці)

І як бажаєте, щоб вам чинили люди,чиніть і ви їм так само Луки 6,31

                                                             Людина, її життя і здоров’я,честь                                            і гідність, недоторканість і безпека визначаються

                            в Україні найвищою соціальною цінністю

Ст. 3 Конституції України

                                                                               Ти знаєш, що ти  – людина,

                                                                          Ти знаєш про це чи ні?

                                                                          Усмішка твоя – єдина,

                                                                     Мука твоя – єдина,

                                                              Очі твої – одні.

В. Симоненко

Вчитель.

Міцними кольорами над усе,

Карбується на серці в нас дитинство,

І залишає там помітний слід,

Що світить нам повздовж життя,

Від нього розтає байдужості наліт,

Усього нашого дорослого життя…

Дитинство -  неповторний період у житті людини. Від ставлення до дітей, розуміння їх проблем, інтересів та потреб залежить доля кожної людини і розвиток суспільства в цілому.

Захист прав дітей – це болюча проблема нашого суспільства. Її вирішення неможливе без участі кожного з нас, адже ми самі будуємо своє майбутнє. Тому тема нашої виховної години «Захист дітей від фізичного і психологічного насильства».

Готуючись до цієї  зустрічі  були створені експертні групи, які працювали над різними аспектами однієї проблеми: « Як захистити дитину від фізичного і психологічного насильства?»

Отже, наші групи:

1.     Журналісти

2.     Правники

3.     Історики

4.     Гуманісти.

     Кожна група озвучить результати досліджень і запропонує своє вирішення цієї проблеми. Під час виступу представників кожної групи всі інші учні класу створюють рекомендації щодо шляхів вирішення даної проблеми. Ваші висновки ви будете записувати на бланках після виступу останнього представника групи.

ІІІ Активізація навчальної діяльності

Вправа  «Асоціації»

На дошці написано слово «насильство». Учні добирають слова - асоціації, які воно викликає,  до кожної букви.

Н – нетерпимість, небажання, непримиренність

А -  агресія, асоціальність,

С  - сварка, сором

И -

Л – лайка, лють,

Ь

С – страх, 

Т – терор, тиранія,

В – війна, ворог, вимагання

О – образа…

Вчитель.

Яке емоційне забарвлення мають усі ці слова? (відповіді дітей)

Як ми бачимо, усі вони мають негативний зміст.

ІV Вивчення нового матеріалу

Психолог.

На сьогоднішньому занятті ми з вами  дамо визначення поняттю «насильство», розглянемо його види.

Отже, насилля – застосування особою чи групою осіб засобів примусу щодо іншої особи чи групи осіб.  

Види насилля:

Статеве насилля: 

- фізична, психологічна чи сексуальна дискримінація жінок тільки   тому, що вони жінки.

Фізичне насилля:

- нанесення тілесних  ушкоджень;

- не забезпечення умов безпеки та збереження життя і здоров’я.

Расове, національне, релігійне насилля :

 - дискримінація інших людей на основі їх  приналежності до іншої раси, нації, віросповідання.

Психологічне насилля:

• демонстрація розумової переваги;
• підкреслення розумової недостатності;
• залякування, переслідування;
• ігнорування почуттів;
• ізоляція від сім’ї та друзів;
• навішування ярликів.

Сьогодні ми з вами більш детально зупинимось на розгляді фізичного і психологічного насилля; шляхах захисту від них.

Вчитель.

Проблема жорстокості і насилля у нашому суспільстві стає дедалі актуальнішою. Пошуком інформації причин зростання насилля займались наші журналісти. Надаємо їм слово.
Учень 1.

Справді, насильство є надзвичайно болючою проблемою сучасного українського суспільства. Про це свідчить велика кількість публікацій у ЗМІ, статистика злочинності. Проаналізувавши інформацію про  факти насильства у дитячому середовищі, ми можемо сказати, що найбільш поширеними типами насильства є:

1.     Насильство старших дітей над молодшими

2.     Насильство дорослих над дітьми.

3.     Насильство над представниками іншої статті, раси

Учень 2.

Наші спостереження підтверджується висновками урядовців. Як стверджував заступник міністра освіти: «За статистикою, в Україні відбувається «омолодження» складу правопорушників, зростає кількість групових правопорушень, створюються в окремих місцях постійні підлітково-молодіжні групи асоціального напряму. Відзначається зростання агресивності в поведінці учнів, збільшення кількості дівчат-підлітків із проявами антисуспільної поведінки». Дані, вміщені на сайті МВС, фактично підтверджують ці висновки. Так, якщо в 2005 році серед осіб, яких звинуватили у скоєнні злочину, було 13,1 тисячі неповнолітніх, то в 2006 році неповнолітніх правопорушників (викритих міліцією) було 22,8 тисячі осіб.

Учень 3.

Ми хочемо вас ознайомити з результатами опитування учнів старших класів нашої школи  стосовно причин насильства серед молоді, яке провела наш психолог

Отже, найбільш вагомим у виникненні насильства, на думку респондентів,  є вживання молоддю алкоголю, стимулюючих наркотичних речовин – 79,4%; неправильне сімейне виховання – 54%; вплив ЗМІ – 40%.

 А якщо взяти до уваги той факт, що рівень вживання молоддю алкоголю зростає прямо пропорційно до потужності його реклами у ЗМІ, то саме цей чинник стоятиме на І місці у рейтинговій шкалі нашого опитування. І дійсно, ми побачили, що лише 8,3%  опитуваних до 1 год проводить біля екрану телевізора, а 91,7% респондентів проводять біля «блакитного екрану» від 1 до 3 і більше годин.

  Таким чином, наші однолітки відзначили вплив ЗМІ, як одного із найпотужніших стимулів до прояву насильства. Це підтверджується показниками. Поділивши умовно дітей на групи в залежності від кількості перегляду телебачення, ми побачили , що рівень їх агресивності зростає прямо пропорційно до тривалості перебування перед екраном  телевізора.

    Отже, насильство породжує насильство. І перемогти цю тенденцію досить непросто. Особливо в умовах, коли по телебаченню, в Інтернеті, у комп'ютерних іграх фактично рекламують асоціальний та агресивний тип поведінки. Можна стверджувати, що причин збільшення агресії серед молоді кілька. Це і сімейні проблеми, і бідність та вплив вулиці, відкидання традиційних цінностей і... нові технології.

Учень 5.

Ми хочемо надати вам інформацію про служби, до яких можна звернутись по допомогу, якщо ви опинились у складній життєвій ситуації (учні роздають листки, на яких є телефони різних соціальних служб м. Червонограда і Львова)

Вчитель.

Зараз ви маєте 2 хвилини для того, щоб записати свої рекомендації. Представник групи озвучує результати вашої роботи.

Обговорення рекомендацій.

Психолог.

За статистикою, багато українських учнів хоча б раз у житті зазнавали образ, знущання, погроз та переслідування. Дуже часто в таких ситуаціях кожен залишається сам на сам зі своєю бідою, не знаючи, куди можна звернутись по допомогу. Незнання породжує страх, невпевненість, агресію. Для того, щоб уникнути таких ситуацій, ми повинні знати, хто захищає наші права, у яких документах вони закріплені.

Слово надаємо представникам групи «Правники»

Учень 1.

Звернімося до головного закону нашої країни – Конституції. Там ми читаємо: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність,  недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю»

(Ст. 3 Конституції України)

Учень 2.

Особа від народження до 18 років вважається дитиною. Права дитини закріплені в таких нормативних документах:

-  Загальна Декларація прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю  1948р;

-  Конвенція про права дитини, схвалена на 44 сесії Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р. Вона набула чинності в Україні  27.09.1991 року

-  Конституція України;

-  Закон  України «Про охорону дитинства»;

-  Закон України «Про загальну середню освіту»;

-  Закон України «Про попередження насильства в сім’ї».

Провівши опитування серед наших однолітків, ми виявили, що найчастіше вони називають такі свої права:

•         право на освіту

•         право на отримання інформації

•         право на медичну допомогу

•         право висловлювати власну думку

•         право на захист від залучення до примусової праці

•         право на любов і спілкування

Отже, ми побачили, що наші однолітки мають загальну обізнаність щодо своїх прав.

Вважаємо: кожна людина повинна знати свої права і вміти їх захищати, а держава, у свою чергу, має створити сприятливі умови для розвитку особистості

Психолог.

Я спав, і мені снилося,

що життя – це радість.

Я прокинувся і зрозумів,

що життя – обов’язок.

Я почав працювати і зрозумів,

що обов’язок – це радість

(Р.Тагор)

Отже, кожна дитина має права, які захищені «Конвенцією про права дитини», проте не слід забувати, що права без обов'язків не існують. Тобто, крім прав, кожен з нас має коло своїх обов’язків. Тільки тоді, коли людина дотримується своїх обов’язків по відношенню до інших, вона може сподіватися на те, що її права будуть дотримані.

Зараз ви маєте 2 хвилини для того, щоб записати свої рекомендації. Представник групи озвучить результати роботи.

Обговорення рекомендацій.

Вчитель.

Подумаймо, чи завжди правам дитини приділялась така велика увага? Учні третьої експертної групи провели дослідження, чи завжди дитина почувалась захищеною.  Отож, надаємо слово «Історикам»

Учень 1.

У Стародавній Спарті слабких, кволих дітей кидали зі скель у прірву, вважаючи, що з них не виростуть сильні воїни.

Учень 2.

У Середньовіччі діти і дорослі навчались в одному класі. Жодної волі дітям не давали, їх карали за найменшу провину. Школярі змушені були добувати собі шматок хліба. Вони підробляли, а ще частіше просили милостиню.

Учень 3.

У часи кріпацтва дітей відбирали у матерів і продавали, наче річ. Тоді у Німеччині слово «дитина» було синонімом слово «дурень».

Учень 4.

У часи тоталітарних режимів діти часто ставали жертвами експериментів, випробувань нових медичних препаратів. Таке безумство під час Другої світової війни чинили  у концентраційних таборах фашисти.

Вчитель.

І, як ви вже знаєте, лише  в середині ХХ століття прогресивна частина людства вирішила закріпити законодавчо права людини, тобто повернулась обличчям до кожної людини.

Зараз ви маєте 2 хвилини для того, щоб записати свої рекомендації. Представник групи озвучить результати роботи.

Обговорення.

Психолог.

Кожна людина є неповторною особистістю. Вона, з точки зору християнства, є  особою, яка має власний розум, волю, почуття, за будь-яких обставин має можливість чинити так, як дозволяє їй сумління. Через те на неї лягає відповідальність за життя на землі, за всі нещастя, трагедії, сльози, пролиту кров, війни.

Аналізом даної проблеми з точки зору релігії, моралі  займались експерти групи «Гуманісти». Отже, надаємо їм слово.

Учень 1.

«І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть і ви їм так само» (Луки 6,31)

Учень 2.

Як відомо, гуманісти – це людинолюби, ті, хто вважав людину найвищою цінністю, захищав її право на свободу і щастя. Гуманісти обстоювали права людини. Досконале суспільство їм бачилось як таке, де не буде війни, розбою, тиранії.

Учень 3.

Ми вважаємо, що насильство є там, де забувають про моральність, духовність… Звернімось до вічної книги – Біблії. Там ми читаємо такі рядки: «Яка користь людині, що цілий світ здобуде, а занапастить власну душу»(Матвія  16, 26). Людина отримала від Бога життя як дар, тому повинна оберігати його.

Учень 4.

Згадайте, перший випадок насильства стався тоді, коли людина забула про Творця. Це історія братів Каїна і Авеля.  Насильство – це зло. А будь-яке зло відбувається там, де людина відходить від Божого Закону. Тому, чим би людина не займалась у житті: журналістикою, творенням законів, суспільствознавством - вона завжди повинна бути високоморальною, постійно працювати над своїм духовним зростанням.

V Узагальнення знань

Психолог

Вправа «Портрет толерантної людини»

Тепер, прослухавши всі повідомлення, ви можете створити свій портрет толерантної людини. Кожна група отримала по листку паперу, де зображено обрис тіла людини і набір різних людських якостей. Ваше завдання: вибрати ті характеристики, які, на ваш погляд, притаманні толерантній людині.

Після виконання завдання в групах, представник зачитує результати вашої роботи і ми спільно створюємо портрет толерантної людини

(заздалегідь на дошку прикріплено великий лист паперу, на який учні записуватимуть результати роботи)

Психолог

Отже, для  запобігання  випадкам насильства необхідно розвивати в собі риси толерантної людини, які ви вказали, виконавши цю вправу.

 Вчитель

Сьогодні на виховній годині  ми з вами намагались розглянути проблему насильства і намагались знайти шляхи її розв’язання.

Напевно, ви зрозуміли, що не тільки від дорослих, але і від вас, дітей, залежить, чи стане меншою агресія у нашому суспільстві.  

Притча

Один милосердний чоловік, ідучи містом, побачив дівчинку в лахмітті; вона просила милостиню.

«Господи, чому Ти таке допускаєш? Зроби щось, прошу Тебе», - звернувся до Бога чоловік.

А ввечері в телевізійних новинах він дивився репортажі про те, як люди вбивають одне одного, бачив очі вмираючих людей, їх виснажені голодом тіла.

 І знову заволав до Бога: «Господи, подивися скільки лиха! Зроби щось!»

Уночі той чоловік почув голос Господа: «Я вже щось зробив: я створив Тебе»

Вправа «Коло любові»

А зараз станьмо всі в коло, візьмімо один одного за руки.  Відчуймо тепло, яке йде від кожного з вас. Пам’ятайте: ви  - не одні, поряд є люди, які вам зможуть допомогти, підтримати у складній ситуації.

У суспільстві, де випало вам жити, ми повинні будувати суспільство любові, як справжні Христові учні.

Список використаної літератури:

1.     Біблія

2.     Конвенція про права дитини

3.     Людина і суспільство: підручник / Р.А.Арцишевський, С.О.Бондарук та ін. – К; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 416 с.

4.     Майбутнє України в руках молоді // Тернопіль.: «вид-во Астон». – 2005.

С.Решетіло. Знання прав не звільняє від обов’язків // Психолог, 2008 , № 1

ВИХОВНА БЕСІДА: "ХОЧЕШ МАТИ ДРУГА – НАВЧИСЬ ДРУГОМ БУТИ"

Людина з друзями – степ із квітами,
а людина без друзів – жменя попелу.
Прислів’я

Мета: створення позитивної дружньої атмосфери в колективі; формувати навички толерантного ставлення до інших людей; розвивати навички самоаналізу і само інтересу.

Очікувані результати -  учні зможуть:

• визначати, у яких випадках людину можна назвати другом;

• аналізувати життєві ситуації та робити із них висновки;

• розрізняти поняття «приятель», «знайомий» та «друг».

Необхідний матеріал: листки паперу А4; ручки; мальки листки з булавками

•         Вправа «Представлення»

Учасники групи розбиваються на пари і упродовж однієї хвилини один розповідає про себе іншому все, що забажає про себе. Через хвилину учасники міняються ролями.

Потім один з учасників пари стає за спиною свого друга і розповідає про нього від імені цього учасника іншим членам групи все, що запам’ятав.

Потім діти міняються ролями. Після закінчення вправи відбувається обмін думками.

•        Вправа «Сніжинка»

Учасники групи отримують квадратний листок паперу. Далі ведучий дає наступну інструкцію: 
«Візьміть листок у руки, складіть його навпіл. Відірвіть верхній лівий кут; складіть навпіл, відірвіть правий верхній кут; знову складіть навпіл, відірвіть правий нижній кут; відірвіть нижній лівий кут». 

Після цього учасники розгортають свої «сніжинки». Виявляється, що двох однакових візерунків нема.

Висновок, до якого приходять діти: всі ми різні, по-різному сприймаємо інформацію.

•        Груповий малюнок «Хто такий справжній друг?»

Учасники групи поділяються на маленькі групки (по 3-4 чоловіка). Кожна група отримує чистий лист паперу, на якому вони повинні зобразити «друга» і описати його; виділивши основні характеристики справжнього друга.

Час на виконання малюнка 7-8 хвилин. Після цього один представник від групи показує результат роботи своєї групи.

Діти обговорюють, які риси повторюються; які характеристики називають в першу чергу.

•        Вправа «Дзеркало»

Учасники групи стають у дві шеренги обличчям один до одного, розбиваються на пари. Один з них стає ведучим, а інший – «дзеркалом». Ведучий дивиться у «дзеркало», робить певні рухи, змінює вираз обличчя, а воно «віддзеркалює його рухи». Після закінчення учасники міняються місцями, потім можна помінятись напарниками.

Обговорення після гри: як себе почували у ролі ведучого і у ролі»дзеркала»; яку роль було грати важче і чому?

•        Гра «Пересядьте ті, хто…»

Всі учасники групи сідають у коло на стільці. Посередині кола стає ведучий, для якого стільчика немає. Ведучий пропонує помінятись місцями тим, хто «має сестру; любить морозиво; вдягнутий у штани …». Той учасник, хто забарився і йому не вистачило стільця, стає ведучим.

•      Вправа «Вузький міст»

Група поділяється на пари. Кожна пара повинна пройти через вузький міст, який намальовано на підлозі крейдою. Говорити під час гри не можна, розуміти треба один одного без слів.

Обговорення: як себе почували учасники групи; чи важко було порозумітись?

7.     Вправа «Аркуш за спиною»

Ведучий говорить про те, що кожній людині цікаво, що про неї думають оточуючі, яке враження вона справляє на інших. Але ми не завжди можемо сказати це в обличчя іншій людині. Кожен учасник групи отримує листок, який йому прикріплюють на спину. Однак заздалегідь необхідно наголосити на тому: якщо діти хочуть, щоб про них писали тільки хороше – то намалюйте на в кутку листочка сонечко; якщо хочете, щоб писали ваші позитивні і негативні сторони , то намалюйте знаки питання.

Всі ходять по колу; підходять один до одного і роблять напис на листку, такий, щоб відображав внутрішній стан людини, передавав його настрій.

Вправа завершується обговоренням.

•        Вправа «Довіра»

Учасники кола стають в два кола, так щоб кожен мав пару. Представники внутрішнього кола беруться за руки, закривають очі і падають на руки тим, хто стоїть в зовнішньому колі. Відповідно кожен повинен зловити свою пару. Потім учасники внутрішнього кола закривають очі і знову падають, але вже не тримаючись за руки. 

Наступний етап: учасники внутрішнього кола повертаються обличчям до своєї пари і падають їм на руки. Після цього пари міняються місцями.

Обговорення: які відчуття виникали в момент, коли падали; чи відчували підтримку інших; чи довіряли своєму напарнику.

•      Вправа «Свічка»

Всі стають в коло. Ведучий запалює свічку. Кожен учасник передає цю свічку по черзі і бажає своєму сусідові чогось доброго.

ВИХОВНА ГОДИНА : "ІДЕАЛ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ"

Мета: сприяти виховання в учнів доброти, чесності, порядності, гуманного ставлення до оточуючих; - закріпити уявлення учнів про моральні цінності людини; розвивати вміння аргументовано висловлювати свою думку.

Вчитель. Любі діти! Відомий французький письменник-гуманіст Антуан де Сент-Екзюпері вважав, що «Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування». Тому ми щиро вдячні всім, хто прийшов до нас поспілкуватись на тему «Моральний ідеал і його місце в житті людини».

Давайте сьогодні спробуємо відповісти на такі запитання: 

• Які риси повинен мати громадянин незалежної України, щоб створити державу, яка не буде колонією?
• Якою повинна бути сучасна людина, щоб життя стало кращим, щоб ми змогли самі себе поважати? 
• В чому суть життя?
•  Для чого ми живемо?

Учень 1. Кажуть, що драбина життя повна колючок і найбільш боляче вони впиваються, коли ви сповзаєте по ній вниз.

Вчитель. А що значить сповзати вниз по драбині життя?

Учні. Вбивати, красти, пиячити, вживати наркотики, глумитись над іншими, робити зло.

Вчитель. Чи можете ви вважати своїм ідеалом людину, яка думає лише про себе, а іншим робить зло, завдає болю?

Учні. Звичайно, ні.

Вчитель. Кажемо «боляче», коли ненароком поранимо пальця, коли втрачаємо рідних і друзів, віру у добро і справедливість. Популярна медична енциклопедія визначає біль, «як специфічну реакцію живого організму на шкідливий вплив». Звідси поняття «больового бар’єру». Чим нижчий больовий бар’єр, тим жорстокіша людина. Як правило, страждає людина з високим больовим бар’єром, бо чужий біль вона переживає як свій власний.

Чи не час нам зробитися чутливішими, набути того больового бар’єру, який допоможе суспільству виконувати благодійну місію, проявити кращі душевні якості.

Учень 1. Вдумайтесь у такі факти: в Україні проживає майже 2 млн. одиноких людей. Близько 200 тисяч із них цілком або частково не здатні обслуговувати себе. 15 тисяч із них проживають у будинках-інтернатах, їх об’єднує немічність, самотність.

Учень 2. У злиднях живуть 150 тисяч наших земляків. Близько 30 тисяч із них мешкають у напіврозвалених халупах.

Учень 3. За останні 5 років злочинність та правопорушення серед неповнолітніх зросли на 45%. У країні нині засуджено понад 100 тисяч підлітків, 527 тисяч взято на облік у міліції.

Учень 4. У світі 39 млн. ВІЛ-інфікованих, із них 4,5 млн. – діти. В Україні 41327 ВІЛ хворих людей.

Учень 1. В Україні 700 тисяч дітей у віці від 12 до 18 років – наркомани, 40% підлітків вживають алкогольні напої.

Вчитель. Сумна статистика, чи не так? Віриться, - ми колись навчимося працювати так, щоб не чекати допомоги від багатого спонсора із цивілізованого Заходу чи процвітаючої Японії. А от повернути зір сліпому, слух глухому, повноцінне здоров’я кволому – на те не завжди є надія. Єдиним рятувальником щодо цього була і лишається наша здатність відчувати чужий біль, як свій, і готовність прийти на допомогу.

Учень 2.

Не зобидь ні старця, ні дитини,

Поділись останнім сухарем,

Тільки раз ми на Землі живемо.

У могилу не бери провину.

Учень 3.

Зло нічого не дає крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати.

За добром спіши воздати –

Мудрість завше доброю була.

Учень 4.

Витри піт солоний із чола

І трудись, забувши про утому.

Бо людина – ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла,

Скільки сил у неї вистачило,

Щоб на світі більше щастя стало.

Вчитель. Любі друзі! Давайте трішечки відпочинемо. Пограти можуть всі бажаючі. Ті, хто мають те, що я називаю міняються місцями.

1. Ті, хто мають годинники.

2. Ті, у кого сірі очі.

3. Ті, у кого сережки.

4. Ті, хто щасливий.

Так, важко визначитись, правда! Що ж таке щастя?

Учень 1.

Про щастя мріємо всякчас…

Воно вже зовсім поруч нас

Палає вогником зеленим,

Де без прикрас і без чудес

Відбивсь в рослинці світ увесь –

На двох – для тебе і для мене.

Учень 2.

Шукаєм долі, добрих знад…

А ти поглянь, як квітне сад

В твоїм пташинім стоголоссі…

Посій свій лан і пересій,

Й прикрий собою в градобій

На нім – і квіти, і колосся.

Учень 3.

Життя! Шалений водограй!

Ладнай човна свого, пускай

У пошук мрію за водою…

Всю сутність мрій твоїх п’янких –

В джерелах таємниць зелених

Для всіх – із радістю й сльозою.

Учень 4.

А ми все прагнемо чогось,

Хоч взнати й звідать довелось:

Абстрактне дерево – не квітне,

Не полінуйсь в своїй плавбі –

Відкрий для себе – сам собі

Свій острів долі заповітний.

Вчитель. Так, кожен із вас повинен досягти свого острова, знайти свій скарб – сенс життя. За допомогою психологічного тесту перевірте себе, хто ви : капітан? Рульовий? Чи пасажир того корабля, на якому ви вже пливете до заповітного острова.

Психологічна гра «Капітан? Рульовий? Пасажир?»  (Так. Ні. Незнаю.)

1. Я завжди відчуваю відповідальність за все, що трапляється в моєму житті.

2. У моєму житті не було б стільки проблем, якби деякі люди змінили своє ставлення до мене.

3. Я вважаю за краще діяти, а не розмірковувати над причинами своїх невдач.

4. Іноді мені здається, що я народилась (народився) під «нещасливою зіркою».

5. Я вважаю, що алкоголіки самі винні в своїх хворобах.

6. Іноді я думаю, що багато за що в моєму житті несуть відповідальність ті люди, під впливом яких я стала (став) такою (таким) як я є.

7. Коли я застуджуюсь, вважаю за краще лікуватися самостійно, а не звертатися за допомогою до лікаря.

8. Я вважаю, що у сварливості та агресивності, які так дратують, найчастіше винні інші люди.

9. Вважаю, що будь-яку проблему можна розв’язати і не недуже розумію тих, у кого вічно виникають якісь життєві труднощі.

10. Я люблю допомагати людям, тому що відчуваю вдячність за те, що інші зробили для мене.

11. Коли трапляється конфлікт, то розмірковуючи, хто в ньому винний, я звичайно починаю з себе.

12. Якщо чорна кішка перейде мені дорогу, я переходжу на інший бік вулиці.

13. Я вважаю, що кожна людина, незалежно від обставин, повинна бути сильною та самостійною.

14. Я знаю свої недоліки, але хочу, щоб оточуючі ставились до них поблажливо.

15. Звичайно, я мирюся з ситуацією, вплинути на яку не здатний.

Підрахунок результатів:

«Так»: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13 – 10 балів;

«Ні»: 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 15 – 10 балів;

«Незнаю»: - 5 балів.

100-150 балів. Ви – капітан власного життя. Ви почуваєте відповідальність за все, що з вами відбувається, багато берете на себе, долаєте труднощі, не перебільшуючи їх і не зводячи до рангу життєвих проблем. Ви бачите перед собою завдання й думаєте над тим, як його можете розв’язати.

50-100 балів. Ви охоче буваєте рульовим, але можете, коли це необхідно, передати штурвал до вірних рук. При оцінці причин власних труднощів ви цілком реалістичні. Гнучкість, розсудливість і чутливість завжди бувають вашими союзниками. Трапляються ситуації, що ніяк вас не стосуються, ви не несете за них ніякої відповідальності, і все ж, коли це потрібно, берете відповідальність на себе. І ви, звичайно, знаєте, коли це треба зробити. Ви вмієте жити в добрі і злагоді з іншими людьми, не порушуючи внутрішньої злагоди з самим собою.

До 49 балів. Ви часто буваєте пасажиром у своєму житті, легко підкоряєтеся зовнішнім силам, говорячи: так склалися обставини, доля тощо. У своїх труднощах ви звинувачуєте кого завгодно, весь білий світ, але тільки не себе. Справжня незалежність здається вам недосяжною і неможливою. Все ж ви вмієте мирно співчувати з іншими, не роблячи різниці між тим, які це люди і як вони ставляться до вас.

Вчитель. На твоєму людському шляху є каміння, яке ти повинен прибрати, щоб іти за тобою було легше. Якщо за своє життя ти не побачиш жодного камінця і не прибереш його – ти не людина. А чи може ідеальна людина відокремлювати особисте щастя життя від життя суспільства?

Учень 1. Ні. Ця людина небайдужа. Вона відчуває свою відповідальність за все, людина, яка не мириться зі злом і несправедливістю. А для цього потрібно мати громадянську мужність і чесність. Це людина – громадянин.

Вчитель. Яка на вашу думку, найважливіша риса громадянина.

Учень 2. Почуття обов’язку, тобто коли людина відчуває три речі: можна, неможна і треба.

Вчитель. Перевіримо, яке ваше почуття обов’язку. Я зачитую твердження, а ви говорите, «можна», «неможна» чи «треба».

1. Керувати своїми емоціями, незалежно від того, яким темпера метром наділила тебе природа. (треба)

2. Спокійно й байдуже ставитися до товаришів, які глумляться над іншими, вживають алкогольні напої, палять. (не можна)

3. Проявити свої найкращі людські якості, стати справжньою людиною, яку поважатимуть і яка сама поважатиме себе й своїх товаришів. (треба)

4. Не ображаючи іншого, без крику і галасу довести, що його думка – хибна, а ваша – правильна. (можна)

5. Піклуватися про матір, батька, бабусю, дідуся, молодших братів і сестер. Берегти рідних – найдорожче, що у вас є. (треба)

6. Відмовитись від дорогих подарунків, які батьки готові вам зробити, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. (можна або треба)

7. Переглядаючи фільми, телепередачі, брати для себе те. Що наймодніше, навіть якщо воно суперечить нашим поглядам та моралі. (неможна)

8. Намагаючись виховувати в собі найкращі риси людяності, не забувати про оточуючих тебе людей. Пам’ятати, що існує розум, честь, совість. (треба)

Вчитель. Майбутнє України залежить від громадської позиції кожного з нас. Без людей із високим інтелектуальним рівнем, без людей високоморальних не вдасться вирватися вперед.

Поради ввічливості