Уроки історії

Україна у Першій світовій війні from TatianaBus

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

7 КЛАС

8 КЛАС

ТЕМА: ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

МЕТА :

 - визначити передумови об’єднання Великого князівства Литовського та Польського королівства ;
- характеризувати умови Люблінської унії та показати суспільно-політичні зміни в українських землях після її підписання ;

-  удосконалювати навички роботи в групах ;

- сприяти розвитку критичного мислення учнів та формуванню навичок роботи з історичними джерелами .

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ :  

                 Учні повинні знати:

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:

§  унія ;

§  Річ Посполита ;

§  республіка ;

§  федерація ;

§  воєводства .

ОСНОВНІ ДАТИ :

§  1 липня 1569 р. – укладення Люблінської унії, проголошення Речі Посполитої;
Учні повинні вміти :

•  називати передумови об’єднання Великого князівства Литовського та Польського королівства ;
•   характеризувати умови Люблінської унії ;
•   пояснювати причини та наслідки Люблінської унії;
•  аналізувати зміни, які відбулися в українських землях внаслідок Люблінської унії;
•  показувати на карті кордони  Речі Посполитої та українські землі, які до неї увійшли, а також кордони воєводств, на які були поділені українські землі у складі Речі Посполитої.

ОБЛАДНАННЯ  УРОКУ :

Підручник. Історія України. 8 клас,

Атлас. Настінна карта «Українські землі під владою Речі Посполитої (1569-1647 рр.);

Копії документів;

Репродукція картин Яна Матейка.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань

СТРУКТУРА УРОКУ :

I.Організаційний момент .

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

III. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.Передумови укладення Люблінської унії.

2.Люблінський сейм 1569 р.

3.Умови Люблінської унії.

4.Суспільно – політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.

5.Наслідки Люблінської унії для України.

V. Закріплення нових знань та вмінь.

VI. Домашнє завдання.

                              ХІД  УРОКУ

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

Робота з картою:

§  Назвіть і покажіть на карті українські землі, які на середину XVI ст. перебували у складі Польщі і у складі Великого князівства Литовського ;

§  порівняйте становище українських земель під польською і литовською владою ;

III. Мотивація навчальної діяльності.

         На початку XVI ст. зміцнюється Польське королівство і прогресує занепад Великого князівства Литовського, зумовлений тривалим протистоянням з Москвою, спустошливими нападами татар, постійною боротьбою за великокнязівський престол.

     Задля уникнення повного занепаду Литва звертається за допомогою до Польщі. Переговори між двома державами закінчилися у 1569 році компромісом – укладенням Люблінської унії, яка об’єднала Польщу і Литву в єдину державу – Річ Посполиту.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Робота в групах

Питання про передумови об’єднання Польщі і Литви учні вивчають у групах. Вони об’єднуються у три групи і досліджують текст історичних джерел, відповідаючи на питання.

 1-ша група ( ЛИТВА)

 Документ 1

« На початку XVI ст. стало очевидним, що Велике князівство Литовське близьке до занепаду. У 1522 р. Москва відібрала в нього Чернігів і Стародуб на північному сході України. А у 1549 та 1552 р. воно не змогло протистояти двом великим вторгненням татар. У 1562 – 1570 рр. наростаюча криза сягнула критичної межі, коли Литва ув’язла в нову тривалу війну з Московським царством. Виснажені величезними витратами й опинившись перед загрозою московського вторгнення, литовці звернулися до Польщі по допомогу. Поляки готові були її надати, але за плату. Тепер головною умовою вони поставили об’єднати в одне політичне ціле Польщу з Литвою, яких до цих пір пов’язував спільний монарх.

    Побоюючись поступитися своїм панівним становищем перед польськими конкурентами й занепокоєні небезпекою зростання католицьких впливів, литовські та українські магнати опиралися остаточному злиттю з Польщею. Але невдоволена пануванням магнатів середня та дрібна шляхта підтримала поляків, сподіваючись здобути собі широкі привілеї, якими користувалися польські феодали». (Субтельний О. Україна: історія. - К.:Либідь,1991.-С.77)

Запитання й завдання

1.Визначте, що спонукало Велике князівство Литовське до унії з Польським королівством?

2.Як ставилися до ідеї об’єднання литовські та українські магнати і шляхта? Чому?

2-га група ( ПОЛЬЩА )

Документ 2

    « Польські пани давно вже прагнули до того, щоб тісніше з’єднати Литву з Польщею. Хоч формально обидві держави були зв’язані унією та мали одного спільного монарха, але у внутрішніх справах, а часто й у зовнішніх кожна йшла своїм окремим шляхом. Поляки не мали права ні купувати земель в Литовській державі, ні обіймати державні посади. Їх вабила багата Україна, і вони старалися цілком об’єднати Литву з Польщею, щоб і там бути такими ж господарями, як у себе… Польські пани побоювалися, щоб на Литві не вибирали зовсім окремого князя та щоб таким способом не знищено унію між державами». ( Дорошенко Д.Історія України. - К.: Освіта, 1993. - С. 83)

Документ 3

    « Зі свого боку Польща прагнула скористатися послабленням Великого князівства Литовського, щоб втілити в життя свої плани просування на Схід. У цьому надзвичайно була зацікавлена польська шляхта, яка із втягненням у товарно – грошові відносини потребувала нових орних земель і залежних селян» (Сас П.М. Історія України. XVI -XVIII ст. - Львів : Дивосвіт, 2001. – С.16)

Запитання і завдання

1. Чому Польща прагнула об’єднатися з Литвою?

2. Чи однаково автори цих документів характеризують наміри Польщі?

3. Про яку вже укладену раніше унію між Литвою і Польщею йдеться в одному  з текстів. Що вам відомо про неї ?

4. Про яке «просування на Схід» йдеться в другому документі і яке це мало значення для Польщі ?

 3- я група (УКРАЇНА)

Документ 4

    « Українські і білоруські магнати… не йшли на зближення з Польщею, їх стримував страх втрати зверхності політичного становища в державі. …Але найбільше їх лякало окатоличення, якого зазнала Галичина». ( Швидько Г.К. Історія України. XVI – XVIII ст. – К.:Ґенеза, 1997. – С.4).

Документ 5

     « Зацікавленість унією виявляли й українські шляхтичі. Вони думали, що в об’єднаній державі можна буде краще налагодити оборону від турецько – татарських нападів і покласти край шляхетським наїздам на польсько – українському прикордонні, українська шляхта хотіла поліпшити умови торгівлі з країнами Західної Європи, а шляхи  торгівлі проходили через Польщу».( Сас П.М. Історія України. XVI – XVIII ст. – Львів : Дивосвіт, 2001.-С.16).

Завдання :    

     Порівняйте зміст джерел і з’ясуйте, чи однаковою була позиція українських магнатів та української шляхти щодо питання про об’єднання Польщі та Литви. Чому?

  Учні під керівництвом учителя заповнюють таблицю

              ПЕРЕДУМОВИ  ПІДПИСАННЯ ЛЮБЛІНСЬКОЇ  УНІЇ 

ЛИТВА	ПОЛЬЩА	УКРАЇНА
1. Загроза зі сторони Московського царства (ослаблення Литви в Лівонській війні 1558 – 1583 рр., втрата територій, руйнування господарства.) 2. Прагнення литовської шляхти зрівнятись у правах з польською.	Прагнення польської шляхти збільшити свої володіння за рахунок українських земель.	1. Невдоволення політикою Великого князівства  Литовського, яке протистояло набігам татар. 2.Прагнення української шляхти обмежити всевладдя магнатів, зрівнятись з польською шляхтою.

2. Люблінський сейм

РОЗПОВІДЬ ВЧИТЕЛЯ

    Для вирішення питання об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в польському місті Люблін в 1569 році зібрався спільний сейм представників привілейованих станів обох держав. Гострі суперечки щодо форми об’єднання тривали півроку.

  Завдання для учнів

   За розповіддю вчителя записати проекти унії обох держав.

       Представники Литви, серед яких були й православні, і католики, запропонували створити унію двох держав на основі максимального збереження незалежності кожної з них, але збирати спільний сейм для виборів єдиного короля та для розв’язання зовнішньополітичних проблем. Представники Польщі пропонували унію, за якої ВКЛ зливалося з Польським королівством в єдину державу, а Литві залишалася тільки власна адміністрація і судочинство. Не зустрівши підтримки своїх пропозицій, литовські й частина українських і білоруських магнатів покинули сейм. Тоді польський король Сигізмунд II Август, спираючись на підтримку менш заможної шляхти, у березні й травні приєднав до Польщі Волинь і Підляшшя, в червні – Київське, а згодом і Брацлавське воєводство.

Робота з ілюстрацією «Люблінський сейм»                                                          На основі розповіді вчителя та ілюстрації учні усно складають питання інтерв’ю до учасників Люблінського сейму.

                                          

Питання до польського короля :

- Яка причина скликання сейму? Кого запросили на сейм?

- Завершити об’єднання, яке було розпочато королем польським Сигізмундом,     Великого князівства Литовського та королівства Польського. Скликані «всі пани сенатори духовні і світські і всі чини польського і литовського люду».

Питання до польських магнатів :  

- Чи погоджуєтесь ви на пропозицію литовської шляхти на об’єднання « двох    рівних» за умови існування окремого сейму?

- Ні, не погоджуємось, тому що українські землі, які є у складі Великого князівства Литовського давно є приналежними до Польщі, від якої вони були відірвані, тому Литва має бути приєднана до Польщі разом з цими землями.

Питання до української шляхти:

- Як ви ставитись до цієї унії?

- Ми будемо виступати за унію, якщо це допоможе захистити наші кордони від нападів татар, а ще надіємось, що буде збережено православ’я і наші традиції.

- Чи вся українська шляхта погоджується на унію?

-Ні, частина проти, особливо активно проти унії виступає Василь- Костянтин Острозький.

3.Умови Люблінської унії.

Розповідь вчителя.

1 липня 1569 року акт Люблінської унії було підписано :

§ внаслідок об’єднання Польщі та Великого князівства Литовського утворювалася нова держава – Річ Посполита;

§  очолювати Річ Посполиту мали : виборний король, спільний сейм і сенат;

§  угоди з іншими державами мали укладатися від імені Речі Посполитої;

§ литовська, українська й польська шляхта були зрівняні в правах і отримували право на володіння маєтками по всій території Речі Посполитої;

§  ліквідовувалися митні кордони, запроваджувалася єдина грошова одиниця;

§  Литва зберігала своє право і суд, адміністрацію, військо, скарбницю, мову.

Завдання учням

      У парах обговорити можливі наслідки унії для України.

Прогнозована відповідь

   Наслідками унії стали польська колонізація українських земель та запровадження польського адміністративно-територіального устрою, погіршення становища селян, наступ католицизму, полонізація української шляхти.

4.Суспільно-політичні зміни  в українських землях після Люблінської унії

                                                                                                                     

Розповідь вчителя

    Після Люблінської унії на українських землях, які відійшли до Речі Посполитої, відбулися суттєві зміни в адміністративно-територіальному й політичному устрої. Адміністративно – політичний устрій запроваджувався за польським зразком. На українських землях було створено шість воєводств:

(РОБОТА З КАРТОЮ )

§  Руське (Львів);

§  Белзьке ( Белз );

§  Подільське ( Кам’янець );

§  Волинське ( Луцьк) ;

§  Брацлавське ( Брацлав) ;

§  Київське ( Київ).

  Воєводства очолювали призначені урядом воєводи, які мали такі повноваження:

а) їм належала вся місцева влада;

б) вони керували шляхетським ополченням;

в) головували на місцевих сеймах;

г) стежили за діяльністю шляхетських земських судів.

   Після Люблінської унії сталися зміни і в законах: Третій Литовський статут встановлював на українських землях кріпацтво.

5.Наслідки Люблінської унії ( учні це питання готують вдома )

V.Закріплення нового матеріалу

1. Між якими країнами і коли була підписана унія?

2. Як до унії ставились представники різних країн і різні соціальні верстви населення?

3.Як вплинула унія на українські землі?

4. Покажіть на карті новостворені на українських землях воєводства.

VI. Домашнє завдання

1.Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.Заповнити контурну карту «Українські землі під владою Речі Посполитою».

3.Підготуватись до дискусії «Наслідки Люблінської унії носили виключно позитивний характер»

Ян Матейко « Люблінський сейм»

 ТЕМА : ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ.

 МЕТА :

§сформувати уявлення про розгортання реформаційних і контрреформаційних рухів  на українських землях;

§  давати оцінку діяльності православних братств;

§ визначати особливості становища православної церкви в Україні у даний період;

§сприяти розвиткові критичного мислення та формуванню навичок самостійної роботи.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ :  
               Учні повинні знати:

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ :

§  Реформація;

§  Контрреформація;

§  протестантизм;

§  социніанство;

§  єзуїти;

§  братства.

ОСНОВНІ ДАТИ :

§  1542 р. – створення Благовіщенського братства у Львові;

§  1544 р. -  створення Миколаївського братства у Львові;

§  1556 – 1561 рр. – видання Пересопницького Євангелія українською мовою.

Учні повинні вміти :

§ характеризувати особливості становища української православної церкви даного періоду;

§    оцінювати діяльність братств;

§    наводити приклади діяльності єзуїтів.

ОБЛАДНАННЯ УРОКУ :

Підручник Історія України 8 клас

Ілюстративний матеріал

Копії історичних документів

ТИП УРОКУ : комбінований

СТРУКТУРА УРОКУ :

I. Організаційний момент.

II. Перевірка домашнього завдання –проведення панельної дискусії «Наслідки Люблінської унії для українських земель носили виключно позитивний характер».

III. Вивчення нового матеріалу.

     1.Становище української православної церкви.

     2.Реформаційні і контрреформаційні рухи в Україні.

     3.Діяльність братств. Львівське Успенське братство.

IV. Закріплення вивченого.

V. Домашнє завдання.

                                           ХІД  УРОКУ

I. Організаційний момент.

II. Перевірка домашнього завдання – проведення панельної дискусії.

«Наслідки Люблінської унії для українських земель носили виключно позитивний характер»

Учні були об’єднані в домашні групи, виражаючи свою точку зору, учні класу

заповнюють таблицю.

НАСЛІДКИ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ

Негативні   наслідки

Позитивні наслідки

« прославлений пізніше як акт любові, братерства, пожертвувань…у дійсності цей сейм був ланцюгом насильства  на чужих переконаннях й на чужих правах, довершених пресією державної влади й тяжких політичних обставин»Михайло Грушевський. 1.Необмежена влада католицької Польщі – під загрозу було поставлено саме існування українців як окремої народності. 2.Пограбування українських земель. Завойовані українські землі король Речі Посполитої своїми універсалами просто роздавав магнатам і шляхтичам. Україна була поневолена і пограбована чужинцями. Люблінська унія нищила в Україні державні традиції та автономію. 3.Необмежена влада шляхти. Економічна могутність допомогла шляхті Речі Посполитої зміцнити свої привілеї та політичні права. Шляхта прагнула позбавити будь-яку іншу верству суспільства можливості загрожувати її привілейованому становищу. 4.Погіршення становища селян та православного населення. Православне духовенство починає втрачати свої позиції й активно витісняється католицьким, різні категорії селян перетворюються на одну верству – кріпаків.

«Це був час прогресуючого занепаду Литовської держави, що й ставило шляхту українських земель перед необхідністю вибору між ягеллонською Польщею і Московською Руссю. Польща була країною прогресивною…що не могло приваблювати суспільну еліту. Оцінюючи цей вибір з сучасної точки зору, слід визначити його продуманим і навіть мудрим» О.Дзюба. 1.Українські землі у складі Речі Посполитої мали сприятливі умови для подальшого розвитку. 2. Входження українських земель до європейської спільноти – Україна потрапляла у сферу європейського впливу, поширювалась освіта, книгодрукування. 3.Поява нових верств населення – на коронних українських землях від кінця XVI ст. ремісники об’єднувалися в цехи за західноєвропейським зразком. У регіонах, що входили до складу ВКЛ, цехова організація не набула значного поширення. 4.Обмеження прав князів, юридичне оформлення системи влади  – внаслідок формування суспільної структури права князівського прошарку були обмежені, а дрібної шляхти – розширені, що зумовило зближення й сприяло внутрішній консолідації шляхетського стану.

Висновок

   Люблінська унія мала і позитивний і негативний вплив. Але переважали негативні наслідки унії на українські землі, про що свідчать історичні факти. Найважчим був соціально-економічний та національно-релігійний гніт.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

     Сьогодні на уроці ми розглянемо, який  вплив мала Люблінська унія на церковно-релігійне життя українських земель даного періоду. Як відомо, церква завжди відігравала велику роль у житті українців. Чому XVI ст. принесло великі зміни у цю сферу життя українців ? Як українці захищали свої релігійно-національні права? На ці та інші питання ми будемо шукати відповіді сьогодні на уроці.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОЇ ТЕМИ.

      1.Становище православної церкви.

Завдання для учнів

    За розповіддю вчителя скласти план.

       XVI ст. дослідники називають темною епохою в історії української православної церкви. У цей період церковне життя на теренах України розвивалося під іноземною владою. Відбувається зближення церковного життя зі світським, духовної освіти і школи, змушених протистояти наступу польської культури, католицизму та реформаційним рухам.

      Негативно впливало на становище православної церкви існуюче в Польському королівстві й Великому князівстві Литовському правило патронату – право шляхтичів призначати й відсторонювати священиків у своєму маєтку. Негативне значення мало право великого князя литовського і короля польського призначати єпископів – «подавати хліби духовні».

      Великих утисків зазнавала церква зі сторони польського уряду в умовах втрати власної державності.

       Зовнішні обставини теж не сприяли розвитку православної церкви  – у 1453 році турки – сельджуки захопили центр православ’я – Константинополь. А також у цей час відбулось піднесення Московської митрополії – у 1589 р. Москва домоглася від Константинопольського патріарха визнання Московського патріархату.

                                         ПЛАН

1. XVI ст. - темна епоха в історії української православної церкви.

2.Моральний розклад верхівки духівництва через правило патронату та правило «подавати хліби духовні».

3.Негативний вплив зовнішніх обставин.

4. Реформаційні і контрреформаційні рухи в Україні.

Бесіда (питання реформаційні і контрреформаційні рухи учні вивчили на уроках всесвітньої літератури).

1.Що таке Реформація ? Які причини реформаційних рухів у країнах Західної Європи?

2. У яких країнах перемогла Реформація?

3. Яка третя гілка християнства з’явилася внаслідок Реформації?

РОЗПОВІДЬ ВЧИТЕЛЯ

      В Україні поширився протестантизм у вигляді кальвінізму і соцініанства.

СЛОВНИКОВА РОБОТА

Соцініанство – одна із течій протестантизму, яка виникла у  XVI ст., назва якої походить від імені основного теоретика Ф.Соціна.

   Головною ознакою доктрини Ф.Соціна  було визнання істинним лише Бога-Отця, заперечення ікон, воєн, смертної кари. Протестантизм привернув увагу лише шляхти і магнатів. Першими прийняли кальвінізм магнатські родини Потоцьких і Радзівілів. Перехід до протестантизму не набув масового характеру. Селяни залишались прихильниками батьківської православної віри. Найбільший здобуток Реформації в Україні стало оновлення православної церкви, а також  переклад Святого Письма на живу українську мову.

     Контрреформаційний рух розпочав орган єзуїтів (Товариство Ісуса), заснований у 1534 р. Їхніми засобами була педагогічна діяльність і дипломатія. У 1571 р. відкриваються єзуїтські колегіуми в Ярославні, Львові, Києві, Острозі. Там поєднували високий рівень викладання з поширенням католицизму.

3. Діяльність братств.

Робота з документами

Завдання:

    Проаналізуйте запропоновані документи за таким планом :

1.Мета та завдання братств.

2. Склад братств за соціальним походженням членів.

3.Принципи, на які спиралися братчики в своїй діяльності.

4.Відносини братств з церковними ієрархами.
5. Основні напрями діяльності братств.

ДОКУМЕНТ 1

   З « ПРАВИЛ ЛЬВІВСЬКОГО БРАТСТВА»

«  …3) Кожен, хто бажає вступити до братства, хоч би він був: міщанин чи шляхтич, чи передміщанин, чи хто з посполитих людей усякого стану, як тутешній, так і сторонній, повинен дати вступного шість грошей…

5) Кожного року брати обирають з-поміж себе чотири старшини…

7) Щороку, коли складають свої посади, старшини звітують перед усіма…

10) Якщо брат брата в братстві зганив, то повинен відсидіти на церковній дзвіниці, повинен дати воску та, не виходячи з братства, просити вибачення у скривдженого брата та у всього братства…

14) Старший за провину повинен платити кару удвічі чи тричі проти молодшого…

17) В обміркуванні беруть участь усі, як старші, так і молодші; котрі всі молодші висловлять свою думку, тоді починають говорити старші…

19) Справи братські не повинні виноситися за поріг будинку братства…

25) Якщо хтось з братів не з’явиться на засіданні або похованні брата в церкву,… повинен сплатити фунт воску…

30) Якщо єпископ поводитеметься протии закону, то і йому повинні чинити опір ( Баханов К.О. Дослідницька робота учнів на уроках історії.-Харків : ВГ «Основа», 2004.- С.106)

ДОКУМЕНТ 2.  Із « Правил Київського братства»

     «Братство називається, коли православні християни, що живуть серед чужовірців, серед ляхів, уніатів і проклятих єретиків, хочуть від них відлучитися і не мати нічого спільного з ними, а самі з собою любов’ю єднаються. Імена свої разом вписують і браттями називаються: а це для того, щоб твердіше і скоріше могли відперти противовірних» (Там же ст. 106)

Словникова робота

Братства – культурно-просвітницькі та релігійні організації українських міщан, що діяли при церквах в Україні у XV – XVIII ст.

БРАТСТВА:

· Надсилали скарги в суд і міські магістрати, направляли посольства до королів.
· Надавали грошові позики, рятували міщан від боргів, влаштовували притулки.
· Стали на захист прав українців, своєї національно-релігійної самобутності і незалежності.
·Відкривали друкарні і школи, випускали і розповсюджували полемічну літературу.

          Діяльність Львівського Успенського братства

      У другій половині XVI ст. найвпливовішим у Львові стало Успенське братство. Воно спочатку налічувало 20-30 заможних міщан. При підтримці Острозького домоглося від короля польського патриціата. У 1539 році домоглося відновлення Галицького єпископства. Займалося справами духовної культури та освіти.  У 1586 році воно отримало право ставропігії, підпорядковувалось безпосередньо Константинопольському патріарху, а не місцевим православним єпископам. Львівське  братство мало право зверхності над іншими братствами та контролю над духівництвом. Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював друкар Іван Федоров.

УЧНІ ЧИТАЮТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЛЬВІВСЬКУ БРАТСЬКУ ШКОЛУ

     IV.Закріплення нового матеріалу

      Чи правильні твердження ?

    1.У XVI  ст. українська церква перебувала у занепаді.

    2. Через Польщу на українські землі почав проникати протестантизм у        вигляді англіканства .

    3.Протестантизм охопив значну масу населення в Україні.

    4.Боротьба протестантів із католицькою церквою ставала для православних зразком для оновлення власної православної церкви.

    5.Православні братства намагалися сприяти оновленню церковного життя.

    6.Прибічниками єзуїтів ставали українські селяни.

    7. При  Львівському Успенському братстві діяла друкарня, де працював

І.Федоров.

       8.Діяльність братств допомагала католикам у поширенні Контрреформації.

       9.Пересопницьке Євангеліє було видано на Волині українською мовою у

1556 – 1561 рр.

       10.Православне населення намагалось зберегти батьківську віру.

V.Домашнє завдання

1.Опрацювати параграф підручника

2. Підготуватись до дебатів « Берестейська унія зіграла негативну роль в 

історії України»
                                    

 ТЕМА :  БЕРЕСТЕЙСЬКА  УНІЯ

 МЕТА :

 пояснити передумови укладення церковної унії

 сформувати уявлення про процес укладення Берестейської унії;

 знати наслідки утворення греко-католицької церкви;

 розвивати творчі здібності учнів, вміння вести дебати, відстоювати власну думку.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ : 
Учні повинні знати :

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ :

 Берестейська унія;

  полемічна література

ОСНОВНІ ДАТИ :

1596 р – Берестейська церковна унія

Учні повинні вміти :

- визначати передумови, причини та суть Берестейської унії;

 пояснювати наслідки утворення греко-католицької церкви;

 називати імена визначних діячів культурно-духовного життя;

 вести дебати  і відстоювати власну думку.

ОБЛАДНАННЯ :

Підручник Історія України 8 клас

Атлас, настінна карта «Українські землі у складі Речі Посполитої»

Ілюстрації

ТИП УРОКУ : засвоєння нових знань.

СТРУКТУРА УРОКУ : проведення інтелектуальної гри «Дебати».

                                          ХІД  УРОКУ:

Вступне слово вчителя про хід та правила гри «Дебати», представлення команд, журі.

А 1 (ствердження)

     Доброго дня, наші опоненти, судді, таймкіпер, усі присутні! Сьогодні ми представляємо стверджуючу сторону в грі за темою : « Берестейська унія зіграла негативну роль в історії України» .

     Дозвольте представити нашу команду:

Я. А 1 – подам дефініції ( логічні визначення понять), представлю основну лінію нашої аргументації, А2 – доповнить лінію аргументації доказами і буде спростовувати аргументи наших опонентів, А 3 – остаточно розіб’є аргументи опонентів, підведе підсумок.

     Дозвольте представити наші дефініції:

Берестейська унія – це церковна унія укладена у 1596 році на Берестейському церковному соборі про об’єднання католицької і православної церков в греко -католицьку.

 Наші аргументи :

1.Берестейська унія привела до розколу в українському суспільстві.

2.Посилення національних та релігійних утисків.

3.Православ’я опинилось поза законом.

АРГУМЕНТ 1

    Отже, 18 жовтня 1596 року в Бересті відбувся церковний собор, на якому було ухвалено унію православної і католицької церков на території Речі Посполитої і більшої частини українських і білоруських земель. У той же  самий час у маєтку князя Острозького відбувся православний собор, на якому більше ніж 200 представників православного духовенства спростували рішення Берестейського собору і позбавили священиків – відступників духовної влади. Представники православного духовенства підписали і представили королю протест проти унії. Але польський король Сигізмунд ІІІ затвердив рішення Берестейського церковного собору. Отже, проведення одночасно двох церковних соборів свідчило про те, що існують різні точки зору на цю подію.

Не тільки більшість магнатів, шляхти, православного духовенства не визнали рішення собору, а також селяни, які не прийняли нову церкву і залишалися захисниками православ’я.

АРГУМЕНТ 2

      Ці суспільно-політичні зміни зумовили появу полемічної літератури – численних публіцистичних творів з проблем церковно-релігійного життя, зокрема становища православної церкви в Україні та ідей уніатства. Полемічні трактати писали як противники, так і прихильники унії. Більшість українських письменників-полемістів відстоювали права православної церкви й протистояли насадженню католицизму та ідеям уніатства. Так, у творі невідомого автора «Пересторога» яскраво й образно висвітлено гноблення православних католиками на теренах Речі Посполитої. Прислухайтесь до уривку із трактату М.Смотрицького «Тренос» :

«…звідусіль волання, звідусіль страх, звідусіль переслідування. Біда в містах і селах, біда в полях і дібровах, біда в горах і в земних безоднях. Колись багата й гарна, тепер споганіла й убога. Колись королева, всьому світові люба, тепер усім зневажена і опечалена».Отже, Берестейська унія принесла національні та релігійні утиски в Україну.

АРГУМЕНТ 3

    Українська православна церква, яку влада Речі Посполитої поставила поза законом, не скорилася й продовжувала шукати шляхи для свого оновлення. У цьому вона спиралася на підтримку українських православних шляхтичів, міщан і нової суспільної верстви – козацтва. Захист православ’я став одним із головних гасел українців у національно-визвольній боротьбі першої половини XVII ст. Католицька верхівка вбачала в греко-католицькій церкві лише засіб поширення власного впливу, а не самостійну церковну організацію.

N 1 (заперечення)

      Доброго дня, шановні судді, опоненти , таймкіпер! Ми сьогодні виступаємо в ролі заперечуючої сторони, яка стверджує, що Берестейська унія мала позитивне значення для  історії України. Я, N 1 – наведу основну лінію аргументації. N 2 – доповнить докази нашої лінії аргументації і буде спростовувати аргументи стверджуючої сторони. N 3 – остаточно розіб’є аргументи, підведе підсумок.

   Отже, ми заперечуємо, що Берестейська унія мала негативне значення в історії України. Наші аргументи :

  1.Відновлення єдності християнської церкви.

  2.Берестейська унія вивела православну церкву із кризи.

  3.Сприяла збереженню національної ідентичності українців.

  4.Під впливом Берестейської унії відбувся розвиток культури.

АРГУМЕНТ 1

    Європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорювали питання відновлення єдності християнської церкви. Інтерес до цього питання особливо посилився  в умовах розгортання Контрреформації.  У 1577 р. польський проповідник Петро Скарга видав книгу « Про єдність церкви Божої під одним пастирем», у якій доводив необхідність об’єднання двох церков: «…Істинною є лише одна церква – римо-католицька, тож найкориснішим для Русі було б відкинути помилки греків та об’єднатися з осереддям істинної віри».  З часом чисельність прихильників унії зростає, зокрема до них приєднуються Іпатій Потій і Кирило Терлецький, які в 1595 році відбули до Риму. Тут 23 грудня 1595 року папа Римський Климент VII дав офіційну згоду на прийняття  української та білоруської православних церков під свою протекцію.

  АРГУМЕНТ 2

     Як нам відомо, становище української православної церкви після Люблінської унії значно погіршилось, до того ж церква переживала глибоку внутрішню кризу. Ситуація ускладнювалась і зовнішніми обставинами : втрата Константинополем статусу центру православ’я, який  не міг надавати необхідної підтримки православній церкві України. Натомість із кожним роком дедалі потужнішою ставала Московська митрополія, яка прагнула перебрати колишню славу Константинополя. Тож частина православного духовенства прагнула шляхом об’єднання з Римом зміцнити становище української церкви.   

 АРГУМЕНТ 3

     Як відомо, після підписання Люблінської унії починається активне ополячення та окатоличення українського населення, особливо це стосується української шляхти, яка не хоче втрачати провідних позицій в суспільстві. Щоб протистояти ополяченню української еліти і необхідні були кроки до об’єднання церков.

АРГУМЕНТ 4

     Берестейська унія підштовхнула  до реформування освітньо-реорганізаційних процесів у церкві. Вона спонукала до створення нових освітніх закладів, які будувалися за західним зразком католицьких шкіл…Іншим позитивним результатом укладення унії була поява полемічної літератури, що дало поштовх до розвитку богословської української літератури. До сьогодні збереглося близько 200 пам’яток полемічної літератури.

А 2

   Дозвольте доповнити аргументи А 1 такими фактами.

АРГУМЕНТ 1

  Після Берестейської унії поглибився розкол українського населення на православних, католиків, греко – католиків. Як ми вказували , що ще на самому соборі стало зрозумілим те, що сторони не зможуть знайти спільної мови… Так українське суспільство розкололося навпіл : з одного боку – православні магнати, більшість духовенства та народні маси, а з іншого – колишні ієрархи, підтримувані королем та купкою прибічників. Те, що почалося як спроба об’єднати  християнські церкви, закінчилося їхнім подальшим роздробленням, бо тепер замість двох існувало три церкви : католицька , уніатська, православна.

АРГУМЕНТ 2

   Ось як розповідає український шляхтич Лаврентій Деревинський на Варшавському сеймі про національні та релігійні утиски ( 1620 р.): «…У більшості міст церкви запечатані, церковні маєтки зруйновані, в монастирях замість монахів утримується худоба… Той, хто додержується грецької віри і не перейшов в унію, той не може мешкати в місті, міряти ліктем і квартою, бути прийнятим в цех; не дозволяється проводжати за церковним обрядом тіло померлого мешканцям міста й відкрито приходити до хворого з тайнами Божими…Коротше кажучи, давно вже великі утиски зносить наш народ». Тому ми продовжуємо стверджувати, що Берестейська унія принесла релігійні та національні утиски.

АРГУМЕНТ 3

        Після укладення унії розпочався масовий наступ на православну церкву. Унія насаджувалася силою, православні церковні маєтності передавалися уніатам, православні залишалися без вищої церковної ієрархії. Водночас уніати перебували в стані невизначеності, ніби між двома вогнями. Православні вбачали в них зрадників, а католики не вбачали їх повноцінними громадянами.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ АРГУМЕНТІВ ОПОНЕНТІВ

     Ви вказували, що Берестейська унія привела до єдності церкви, але історичні факти свідчать про інше. Розкол поглибився, бо католики не вважали рівними греко-католиків, а православні вважали уніатів зрадниками. Тому мир між християнами не настав, а навпаки розбрат поглибився.

      Розвитку української культури у цей час сприяли виникнення та розвиток друкарства, поява на історичній арені козацтва, яке виступило потужним культуротворчим чинником, а не Берестейська унія. Втрата після Берестейської унії вищої православної ієрархії прирікала церкву на поступове згасання й вимирання. Проте на захист батьківської віри стали представники всіх верств українського народу. Згуртовані цією ідеєю українці домоглися відновлення православної ієрархії. Відроджена церква стала основою культурного життя України.

N 2 (заперечення)

     Дозвольте доповнити аргументи N1. Ще раз нагадаю наші аргументи і підтверджу їх :

1.Відновлення єдності християнської церкви;

2.Берестейська унія вивела православну церкву з кризи;

3.Сприяла збереженню національної ідентичності;

4.Під впливом Берестейської унії відбувся розвиток культури.

АРГУМЕНТ 1

         Чи відомо вам, що саме православні висунули ідею унії. Ще наприкінці 1589 р. єпископ Львівський Гедеон Балабан перший порушив питання про унію. До нього приєдналися представники вищого православного духовенства, котрі на таємній нараді в Белзі у 1590 р. склали лист до короля, в якому заявляли про свою згоду визнати владу Папи Римського. Тай сам К.Острозький, один з найбільших магнатів України, вважав, що православна церква може об’єднатися з католицькою за умови  : збереження обряду, заборони католикам забирати православні церкви, зрівняння православного духовенства в правах із католицьким, покращення внутрішнього становища православної церкви.

    Костянтин Острозький висунув ідею створення незалежного Українського патріархату. Отже, Берестейська унія сприяла відновленню єдності християнської церкви.

АРГУМЕНТ 2.

   Складне становище українських церков, спричинене втратою української державності, спонукало їхніх керівників до наполегливих пошуків виходу з кризової ситуації, саме таким виходом була Берестейська церковна унія. Прихильники об’єднання сподівалися в такий спосіб покласти край неперервним між церковним суперечкам довкола майна і земель, зміцнити українську церкву, яка змогла б протистояти польській державі, згуртувати український народ, як тоді казали ,- «поєднати Русь із Руссю».

АРГУМЕНТ 3

      Після Кревської унії, а особливо після Люблінської унії українське населення зазнало національних утисків. Форсований наступ католицизму на українські землі зупинила Берестейська унія , цей церковний компроміс сприяв збереженню української ідентичності : мови , культури в цілому.

АРГУМЕНТ 4

   Через Польщу до України долинали ідеї Відродження, Реформації і Контрреформації, набувала поширення західноєвропейська система освіти. Не маючи власної вищої школи, українці навчалися в європейських університетах, прилучаючись до західноєвропейських наукових і мистецьких ідей, збагачуючи ними рідну культуру.    

Заперечення аргументів опонентів

       Православна церква катастрофічно втрачала роль духовного і культурного осередку, тому більшість духовенства православного виступало  за оновлення церкви через підписання унії. Католицька церква проповідувала релігійну толерантність, яку перенесла в греко-католицьку церкву. Ієрархи греко-католицької церкви вдалися до енергійних заходів, аби подолати кризу своєї церкви. З-поміж них найактивнішим був єпископ Іпатій Потій, який став митрополитом по смерті Михайла Рогози. Іпатія Потія називали батьком унії, він був талановитим проповідником, письменником-полемістом. Отже, Берестейська унія принесла багато позитивних змін в життя України.

А 3  ( ствердження)

    Берестейська унія привела до розколу в українському суспільстві. Як відомо, абсолютно негативно до ідеї унії відносились селяни, тому що католицизм у будь-якій формі їм увлявся як польське закріпачення; негативне ставлення до унії було у козаків, вони залишалися ревними захисниками православ’я; проти унії виступили братства, хоча частина міщан в унії вбачала зрівняння в правах з католиками і право участі в міському самоврядуванні; шляхта розкололась у ставленні до унії.

    До уніатської церкви більшість українського населення ставилось як до чужої, утвореної внаслідок зради батьківської віри. До того ж влада Речі Посполитої підтримувала її в боротьбі проти Української православної церкви. Ситуація навколо греко-католицької церкви загострювалася й майновими спорами: як уніати, так і православні всі церкви і монастирі грецького обряду вважали своїми.

  Ви вказували, що Іпатій Потій був активним у діяльності греко-католицької церкви. Але, чому ви не вказуєте, що діяв він здебільшого силою. Гостру реакцію православних зумовили спроби Потія довести, що українська церква завжди була католицькою, а також його прагнення віддати уніатам православні святині. Цим пояснюється той факт, що Іпатій Потій, маючи титул київського митрополита, змушений був перебувати у Вільні. До Києва його не пустили козаки.

    Польські можновладці або представники Ватикану підтримували об’єднання церков лише заради посилення своєї влади на українських землях. Прикладом тяжкого релігійного пригнічення православних є скарга волинської шляхти в настановах послам на сеймі: православ’я в Речі Посполитій зазнає таких утисків, зазначено в документі, «яких не терплять і греки в турецькій неволі : забрано у православних церкви, монастирі і кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів..»

    Різноманітних утисків зазнавали українці в містах. Православні міщани могли селитися лише в спеціально відведених кварталах. Їх обмежували в заняттях ремеслом і торгівлею, усували від участі в місцевому самоврядуванні, обтяжували різними податками і повинностями.

  Отже, наша команда переконана, що Берестейська унія принесла в Україну негативні явища :

розкол в суспільстві;

посилення національних та релігійних утисків;
православні опинились поза законом.

N 3 (заперечення)

  Наша команда переконана, що Берестейська унія відіграла позитивну роль для України. Як уже говорилось, становище української православної церкви після Люблінської унії значно погіршилося. До того ж церква переживала глибоку внутрішню кризу. Тому більша частина православного духовенства прагнула унії, підтримувала ідею унії і частина української шляхти і міщан: аристократія мріяла про високі посади , а міщанство домагалося місць у магістратах, судах тощо. Прихильниками унії стали Іпатій Потій, Кирило Терлецький. Гедеон Балабан, Михайло Рогоза.

     Берестейська унія 1596 р. – одна з найважливіших подій в історії церковного життя в Україні. Сприяла цьому, з однієї сторони кризова ситуація в православній церкві , а з іншої як засіб протистояти подальшій латинізації та ополячення української світської еліти. Отже, Берестейська унія відіграла позитивну роль, тому що

-сприяла відновленню єдності церков;

вивела із кризи православну церкву;

сприяла збереженню національної ідентичності українців;

позитивно вплинула на розвиток культури.

Висновки журі.

Підсумок уроку підводить вчитель.

ТЕМА : ВИНИКНЕННЯ  ЗАПОРОЗЬКОЇ  СІЧІ

МЕТА :

визначити причини появи українського козацтва;

охарактеризувати господарську діяльність та звичаї козаків ;

дати оцінку діяльності першого козацького гетьмана Дмитра Вишневецького ;

визначати роль історичних діячів в історії України;

виховувати почуття патріотизму.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ :

               Учні повинні знати:

Основні поняття :

козак;

Запорозька Січ;

 гетьман;

козацька республіка;

 козацька рада;

 козацькі клейноди.

Основні  дати :

1489 р. – перша писемна згадка в історичних джерелах про українських козаків;

1556 р. – будівництво Хортицької Січі Дмитром Вишнивецьким

ОБЛАДНАННЯ : підручник , настінна карта, атлас, портрет Дмитра Вишнивець

                               кого, ілюстративний матеріал

ТИП УРОКУ : комбінований

                                              ХІД  УРОКУ :

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація знань.

   1. Якими були основні стани українського суспільства на початку XVI ст. ?

   2. За картою визначте, з якими державами в середині XVI ст. межували

       українські землі на півдні?

III. Вивчення нової теми.

       Слово вчителя.

Кінець XV ст. став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р.

         Словникова робота.

Слово «козак»- з тюркської мови « вільна озброєна людина»

1.Причини виникнення українського козацтва.

 Дане питання  вивчається шляхом проведення симпозіуму, обговорення дискусійного питання у вигляді виступів членів домашніх груп із заздалегідь підготовленими виступами, які показують їхню точку зору, потім експерти

відповідають на питання учнів класу.

Слово вчителя

  У  сучасній історичній науці існують різні версії, що пояснюють  походження козацтва.

Дискусійне питанняЯка теорія походження козацтва, на вашу думку, є найбільш вірогідною і чому?

ВИСТУПИ УЧНІВ

«УХОДНИЦЬКА» - пов’язує виникнення козацтва з утворенням у Наддніпрянщині громад вільних озброєних людей, які прибували сюди на промисли.

    Передумови виникнення козацтва були пов’язані з історичною ситуацією на українських землях  наприкінці XV ст. У той час південно-східна межа розселення українців досягала так званого Дикого Поля – необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими притоками Десни та Дніпра.( Робота з картою). Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.

    Козаки залишалися невтомними трудівниками. Вони активно освоювали нові землі, прокладали шляхи, споруджували мости. Понад берегами річок, на островах, у балках чи байраках козаки закладали зимівники.

    Поселення виникали зазвичай на місцях уходів, тобто промислів. Тут козаки рибалили, переробляли рибу – солили, в’ялили, добували ікру тощо, а також полювали, розводили бджіл. Отож через уходи в XV – XVI ст.  козаки поступово заселяли землі на схід і захід від Середньої та Нижньої Наддніпрянщини.

    Михайло Грушевський писав : « І воно ( південне дозвілля ) притягувало до себе людей сміливих і відважних , котрі не боялися йти в дикі степи…Сунула сила людей і розходилася по тутешніх просторах, займаючись ловлею риби, звіра, пасічництвом. Збиралися в ватаги, обирали собі отамана, запаси зброї й усякого припасу і з ранньої весни рушали в степові «уходи», щоб там господарити до пізньої осені…»

«ЗАХИСНА»

   Українське козацтво виникло в тяжкі часи для нашого народу, часи , коли Україна втратила державність, а її землі захопили кілька держав, які часто ворогували між собою. Це зумовлювалося розташуванням українських земель у зоні так званого Великого кордону. Той кордон – умовна межа, що розділяла два протилежні світи, між якими споконвіку тривало протистояння: європейський та азіатський.

     У Причорномор’ї  після розпаду Золотої Орди господарями почувалися татари. Після встановлення зверхності Туреччини над Кримським ханством у 1478 р. українські землі зазнавали їхніх постійних спустошливих набігів. Ударною силою Османської імперії в походах на українські землі були ногайські орди, що в XVI ст. перекочували зі сходу на південноукраїнські степи й увійшли до складу Кримського ханства.

 Ординці плюндрували й нищили все на своєму шляху, залишаючи по собі пустку. Грабували, а потім підпалювали міста й села. Чоловіків, жінок, хлопчиків, дівчат забирали в полон, а тих, хто чинив опір, убивали.

     Посилення грабіжницьких походів на землі України зумовлювалося не лише їхньою безпосередньою близькістю до войовничих кочівників, а й нездатністю Польсько-Литовської держави, під владою якої вони перебували, захистити ці землі.

«СОЦІАЛЬНА»

    Польський дипломат та історик Самуїл Грондський щодо виникнення козацтва  зауважував : « Ті з русинського ( українського) народу, які…не хотіли тягти ярмо й терпіти владу місцевих панів, йшли в далекі краї, тоді ще не заселені, і здобували собі право на волю…, закладали нові поселення і , щоб відрізнятись від підданих, залежних від панів, стали називати себе козаками.

   В основному, козацтво формувалося з постійних мешканців прикордонних територій – Київщини та Брацлавщини. Козаками ставали й численні втікачі з інших регіонів України – передусім Галичини, Волині, де визиск землевласників та міської верхівки Польсько-Литовської держави був найсильнішим. Поширення панщини та запровадження кріпацтва спонукали українських селян та міську бідноту до масових утеч – хоч на край світу, тільки подалі від пана. Важкі умови прикордоння здавалася втікачам меншим лихом, ніж втрата особистої свободи.

    Унікальне історичне явище покозачення, що спостерігалося в другій половині XVI ст. – це спроба мирним шляхом звільнитися від панщини й отримати право вільно працювати на власній землі.

     ПИТАННЯ УЧНІВ КЛАСУ :

1. Якщо б територія Дикого Поля була б менш небезпечною для проживання, як на вашу думку, чи залишалась б вона незаселеною?

2. Чому козаки не боялись набігів татар, займаючись господарюванням  на цих землях?

3. М.Грушевський писав, що офіційно козаки займалися уходництвом, а неофіційно «лупленням чабанів татарських або турецьких», як ви прокоментуєте ці слова ?

4. Що змушувало козаків не повертатися додому, а селитися в південних степах?

5. Як ставилася до діяльності українських козаків польськ-литовська влада ?

6.Чи можна вважати, що українське південне прикордоння було центром протистояння християнського та мусульманського світів?

7.Яким видам господарювання сприяли природні багатства Дикого Поля ?

8.Чи часто виникали сутички між козаками та татарами? Як діяли козаки ?

9. Чому козаки змушені були озброюватись?
10. Чому українці воліли жити в небезпечному місці, ніж під владою поляків?

                           

ВИСНОВОК

  Основними причинами виникнення українського козацтва стали процеси, пов’язані з освоєнням українцями степів Дикого Поля і необхідність організації захисту населення Південної Київщини і Східного Поділля від набігів татар.

  Своєрідність феномену українського козацтва полягала в тому, що воно не лише активно освоювало нові землі і протистояло турецько-татарській агресії, а й згодом очолило український національно-визвольний рух проти польського панування.

   Від кінця XV ст. татарські набіги на українські землі стали регулярними й досягали навіть Волині й Північної Київщини. Щоб утриматися в Дикому Полі, козаки стали будувати укріплення «січі». У них мешкали уходники та й загони козаків, які могли дати відсіч. У середині XVI ст. уряд вирішив використати досвід козаків і розпочати на південному прикордонні будівництво фортець.

 ТЕМА : ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА  ВИГОВСЬКОГО

МЕТА :

дати оцінку гетьмануванню Івана Виговського, визначивши позитивні і негативні сторони ;

пояснити причини і наслідки московсько-української війни 1658-1659рр.;

з’ясувати причини громадянської війни, що призвела до розколу України на Правобережну та Лівобережну.;

виховувати почуття патріотизму.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ :

                   Учні повинні знати :

Основні поняття :

Гадяцький  угода ;

московсько-українська війна;

громадянська війна ;
 Руїна

Основні дати :

1658 – 1659 рр. – гетьманування Івана Виговського;

1658 р.- Гадяцька угода ;

1658-1659 рр. – московська – українська війна ;

8-9 липня 1659 рр. – Конотопська битва.

ОБЛАДНАННЯ : підручник, настінна карта, портрет Івана Виговського

ТИП УРОКУ : засвоєння нових знань

                               ХІД      УРОКУ :

1.Організаційний момент.

2.Вивчення нового матеріалу.

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

   Після смерті Б.Хмельницького в Україні склалася досить складна політична і соціально-економічна ситуація. Московський цар ігнорував інтереси України. Внаслідок невдалої україно-трансільванської воєнної кампанії 1657 р. проти Речі Посполитої не вдалося об’єднати усі українські землі в межах козацької України. Тривала війна спричинила  різке погіршення матеріального становища селянства та козацтва. Чимало козаків, що не отримували платні за службу зосереджувалися на Запорозькій Січі, яка перетворилася на осередок можливого соціального вибуху. У середовищі козацької старшини сформувалися угрупування, що не поділяли принципу спадковості гетьманату і розгорнулася боротьба за владу. У боротьбі за гетьманську булаву найуспішніше діяв Іван Виговський ( 1657 – 1659 ). 15 вересня 1657 року старшинська рада у Чигирині обрала до повноліття Юрія Хмельницького  гетьманом  Виговського.

   Сьогодні на уроці  ми дамо оцінку гетьмануванню Івана Виговського, оскільки постать цього гетьмана посідає особливе місце, ми спробуємо відзначити його досягнення і помилки, використовуючи метод

« ДЕРЕВО РІШЕНЬ» (метод усіх важливих варіантів ).

(Учитель ставить завдання, учні отримують інформацію про Івана Виговського,  працюють у групах, визначають переваги і недоліки в політиці гетьмана, роблять записи, обговорюють і роблять висновки в таблиці. Кожна група розповідає про результати роботи)

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ

Політика Івана Виговського – це вихід чи ускладнення політичної ситуації, в якій опинилися українські землі після смерті Б.Хмельницького?

Переваги політики	Наслідки для України	Недоліки політики	Наслідки для України
1.У зовнішній політиці ставив за мету підтримувати дружні відносини з усіма сусідніми країнами: уклав українсько-шведський договір 2.Постійна загроза зі сторони Москви змусила до союзу з Річчю Посполитою -підписання Гадяцької угоди 1658 р.	1.Продовжував політику Б.Хмельницького: зміцнення міжнародного авторитету України. 2.За її умовами, Україна, як формально незалежна держа- ва під назвою Велике князівство Руське на рівних правах з Польщею та Литвою стала повноправним членом федерації 2. Договір мав сприятливі умови для розвитку суспільства – власна судова система, державна мова - українська, власна казна й гроші, військо. 3.Передбачалося заснувати два університети, інші освітні заклади, друкарню.	1.Головним напрямком внутрішньої політики була підтримка козацької старшини і шляхти 2.Підписання Гадяцької угоди 3.Пошук допомоги у Кримського ханства	Негативне ставлення до Виговського народних мас, втрата соціальної рівноваги в суспільстві. Виникнення опозиції. 2.За угодою передбачалося відновлення адміністративно-територіального устрою, що існував до 1648р.-повернення польській шляхті маєтків в Україні, відновлення повинностей українських селян Позбавлення прав на самостійну зовнішню політику. 3.Антипольські настрої , початок громадянської війни в Україні.

   Довідавшись про підписання договору з Польщею, Московія відкрито виступила проти України. Навесні 1659 року 150-тисячна армія під командуванням князя Трубецького розпочала окупацію Лівобережної України, руйнуючи і грабуючи все на своєму шляху. У червня 1659 року, зібравши всі військові сили, Виговський рушив назустріч загарбникам. У Конотопській битві ( 28-29 червня (8-9 липня) 1659) українська армія вщент розгромила московські війська ( 40 тисяч загинуло, 15 тисяч потрапило в полон).

   Але Виговський не зміг скористатися блискучою перемогою. Проти політики гетьмана виступила старшинська опозиція, водночас московські війська захопили Лівобережну Україну. У вересні 1659 р. відбулася Чорна Рада, козаки відмовилися визнати Гадяцький трактат, висловили недовіру Виговському. За цих умов гетьман відрікся від булави і виїхав до Польщі. Через деякий час був призначений сенатором і київським воєводою. На початку 1664 року Іван Виговський був обвинувачений у зраді і страчений.

   « Неспокійне було життя й сумна, й нечесна була смерть гетьмана Івана Виговського,  доброго, щирого патріота, тонкого політика, оборонця прав України, чоловіка великого розуму та європейської просвіти»,- так писав І.Нечуй-Левицький про гетьмана Руїни .

  
3.ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОЇ ТЕМИ

Учні відповідають на тестові завдання

1.Після смерті Б.Хмельницького гетьманом став :

а) Іван Виговський;

б) Юрій Хмельницький;

в) Тиміш Хмельницький.

2.Обрання гетьманом Івана Виговського відбулося :

а) 1657 р.;

б) 1658 р.;

в) 1659 р.

3.Якого походження був Виговський ?

а) шляхетського;

б) селянського;

в) магнатського.

4.Яку політику Б.Хмельницького продовжив Іван Виговський?

а) зовнішню ;

б) внутрішню.

5.У 1658 році проти гетьмана вчинили заколот :

          а) Іван Сірко;

б) Іван Богун;

в) Мартин Пушкар ;

г) Яків Барабаш.

6.Москва підтримала заколотників :

а) так ;    б) ні;

7.Для придушення заколоту Іван Виговський використав :

а) поляків;

б) татар;

в) шведів.

8.Виберіть твердження, які відносяться до Гадяцької угоди :

  а) утворення федерації трьох держав – Польщі, Литви, України;

  б) скасування церковної унії;

  в) Гетьманщина переходила під протекторат Польщі;

  г) розпуск армії;

  д) власна судова і фінансова системи.

9.Конотопську битву виграли козаки на чолі з Іваном Виговським:

     а) так;    б) ні;

10.На якій раді Виговському висловили недовіру :

  а) Корсунській;

  б) Чорній ;

  в) Переяславській.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати параграф підручника, написати твір – есе  «Чому Виговському не вдалося зберегти гетьманську булаву?»

 8 клас. Історія України

ТЕМА:  УКРАЇНА  В  ПОДІЯХ  ПІВНІЧНОЇ  ВІЙНИ

МЕТА :

визначити, яке місце займала Україна в подіях Північної війни ;

охарактеризувати хід та наслідки повстання гетьмана Івана Мазепи проти Петра І ;

визначити роль Івана Мазепи в історії України, національно-визвольному русі;

уміти вести дискусію толерантно, аргументовано, переконливо;

розуміти роль особи в історії.

Очікувані результати :

Учні повинні знати:

Основні поняття :

Північна війна ;

Полтавська битва

Основні дати :

1700-1721 рр. – Північна війна між Швецією та Росією;

4 листопада 1708 р. - перехід гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля;

13 листопада 1708 р. – зруйнування російськими військами Батурина;
17 листопада 1708 р.- обрання гетьманом  Івана Скоропадського;

8 липня 1709 року – Полтавська битва

ОБЛАДНАННЯ :

         підручник, настінна карта, презентація, портрет Мазепи, документи

ТИП УРОКУ : вивчення нової теми шляхом проведення дискусії

                                        ХІД   УРОКУ

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

 Готуючись до проведення дискусії, учні отримують заздалегідь питання.

Дискусія проводиться у вигляді «Форуму» .З учнів, що найбільш компетентні в даному питанні, формується група, яка обговорює питання, готує виступи і обмінюється думками з класом.

1.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2.ВИВЧЕННЯ НОВОЇ ТЕМИ

1.Участь українців в Північній війні.

2. Укладення українсько-шведського договору.
3. Полтавська битва і її наслідкию
4. Хто ж він, Іван Мазепа - патріот чи зрадник?

Фрагмент дискусії

Аргументи 1 групи « ІВАН МАЗЕПА – ПАТРІОТ»

1.Прагнення об’єднати українські землі.

2.Передбачав побудову в Україні станової держави західноєвропейського зразка.

3. Великий меценат культури.

4.Повстання проти іноземного панування.

Аргументи 2 групи « ІВАН МАЗЕПА – ЗРАДНИК»

1.Неправильна соціальна політика.

2.Ведення переговорів одночасно з Москвою, Польщею та Швецією.

3.Перш за все – власне збагачення.

Учні проводять дискусію.

1 група

1. Іван Мазепа – непересічна , видатна особа, саме він підніс авторитет гетьмана. Мазепа здійснив похід на Правобережжя з метою об’єднання України, отже, державотворчі мотиви були характерні для цього гетьмана.

2.Будучи високоосвіченою людиною, Мазепа хотів, щоб Україна  стала державою західноєвропейського зразка. Адже він довгий час жив в Голландії, Франції, побував в Німеччині та Італії. Ці подорожі дали йому широку освіту та знання людей. Він оволодів кількома мовами, вивчив західноєвропейську літературу, зібрав значну бібліотеку, любив мистецтво.

3.Розуміючи величезне значення освіти для соціального і національного визволення українського народу, гетьман Іван Мазепа дбав про розвиток освіти, науки і мистецтва, прагнув відкрити в Україні вищий навчальний заклад. Гетьман був щирим меценатом Києво-Могилянської академії. Іван Мазепа підтримував творчість письменників Дмитра Туптала, Стефана Яворського, Івана Максимовича, Феофана Прокоповича. За часів Мазепи в архітектурі остаточно оформляється стиль, що отримав назву «українське бароко» . А скільки церков побудував і відновив Мазепа !

4.Щирим прихильником Москви гетьман І.Мазепа залишався доти, доки ПетроІ

 не почав ламати української автономії. Тоді Мазепа вирішив піти  на союз зі Швецією. Взявши за мету звільнення Гетьманщини з-під влади Москви, гетьман розпочинає переговори з шведським королем.

 Отже, ми переконані, що на основі даних історичних фактів можна вважати Мазепу патріотом України.

Виступ групи 2

1.Іван Мазепа піклувався перш за все козацькою старшиною : роздаючи їм тисячу дарчих на землю, заснував « значне військове товариство» і « значкове товариство».Тому проводив неправильну соціальну політику.

2.Іван Мазепа все своє життя переходив від слабшого до сильнішого покровителя, входив у довіру , потім зраджував. Отримавши у1687 булаву, Іван Мазепа увійшов в довіру до Петра І.Він неодноразово їздив до Москви…Разом з тим гетьман таємно вів переговори з польською шляхтою, яка мріяла повернути собі втрачені володіння на Лівобережжі, а також з Карлом ХІІ.

3. Протягом 21 року свого гетьманування Іван Мазепа проводив традиційну для гетьманів Лівобережної України політику. Не забував про свої власні інтереси. Завдяки щедрим дарам від царя Мазепа накопичує близько 20 тис. маєтків і стає одним з найбільших феодалів Європи.

Отже, можна зробити висновок, що Мазепа – зрадник.

Обговорення з класом, продовження дискусії.

Підведення підсумків.

 Урок-узагальнення та систематизації знань

 з теми: "Українські землі у XVI ст.

10 КЛАС. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. МАТЕРІАЛИ ДО УРОКІВ

ТЕМА: Економічний розвиток України в 1907-1913 рр. Столипінська реформа

1.Передумови економічного піднесення.

  Економічна криза початку ХХ ст. після періоду депресії перейшла у смугу піднесення. Хоча панувала політична реакція, але у сфері економіки відбувались модернізацій ні процеси.

  У Зх. Україні ні революції, ні політичної реакції не було Розвиток відбувався еволюційним шляхом. З 1908-1909 рр. почалося піднесення. Таким чином в обох частинах України в 1908-1913 рр. відбувається економічне піднесення.

2. Зміни в сільському господарстві.Столипінська реформа.

  Після революції правлячі кола наважилися на аграрну реформу. Її головним провідником був голова Ради міністрів  Петро Столипін ( 1862 – 1911 рр.).

Головні причини проведення реформи :

1.Необхідність вирішення аграрного питання, яке з економічного переросло в політичне;

2.Потреба у послабленні конфронтації в суспільстві та прагнення відвернути загрозу нового революційного вибуху.

Мета реформи :

1.Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;

2.Збільшення товарності  селянських господарств;

3.Зміцнення  соціальної підтримки самодержавства на селі ;

4,Вирішення проблеми аграрного перенаселення

Складові реформи :

1.Руйнування селянської общини. ( Селянину важко залишити общину : він не міг продати землю, якою користувався, так як вона була общинна. Община здійснювала періодичний перерозподіл земельних ділянок, тому селянин не був зацікавлений в застосуванні сучасних засобів виробництва.)

2.Закріплення за кожним господарем землі «відрубу», яка ставала приватною власністю. Селяни могли переносити туди господарські будівлі і створювати «хутір». У спільному володінні залишалися угіддя – ліс, сіножаті, випаси.

3.Надання селянам кредитної допомоги через Селянський кредитний банк.

4.Заохочення переселення селян до малозаселених районів Сибіру, Північного Кавказу і Середньої Азії.

 Столипінську реформу започатковано Указом від 9 листопада 1906 року  і завершено Законами від 14 червня 1910 року і 29 травня 1911 року.

    Реформа охопила  всю Наддніпрянську Україну. Але одночасно із зростанням заможнішої верстви збільшувалася кількість бідняків. Малоземельні селяни розорялись ще швидше ніж раніше

   Головна проблема селян у Західній Україні залишалося  малоземелля, викликане засиллям великих поміщицьких латифундій, аграрним перенаселенням, низьким технічним рівнем сільського господарства.

 Виходом було участь у розвитку кооперативів. Кооперативний рух охопив і Наддніпрянську і Західну Україну.

3.Трудова міграція.

  Щоб послабити соціальні суперечності в українському селі, царський уряд заохочував переселення селян на малообжиті землі Далекого Сходу і Сибіру. В умовах Столипінської реформи міграція селянства України посилилася.

  У 1907-1914 рр. до Сибіру, Далекого Сходу , в Середню Азію і Казахстан переселилося 1,1 млн українських селян. На Далекому Сході українці населили територію , яка отримала назву «Зелений Клин».

  У Західній Україні відбулася міграція до США, Канади, Аргентини. Поширеною була сезонна міграція до Бессарабії, Німеччини, Бельгії, Франції.

4.Передвоєнне промислове піднесення.

  У 1908-1913 рр. відбувається нове економічне піднесення. Великі державні замовлення дали поштовх до розвитку гірничорудної та металургійної промисловості Донбасу і Середньої Наддніпрянщини. Виробництво чавуну збільшилось вдвоє, а видобуток вугілля у 2,3 рази.

  Економічне піднесення сприяло урбанізації Наддніпрянщини. Катеринослав став найбільшим центром металургії, Харків центр машинобудування ( виробництво паровозів). У Південній Україні розвивалося сільськогосподарське машинобудування. Одеса стали великим міжнародним портом. Великі міста стали центрами освіти, культури, громадсько-політичного життя.

   Україна залишалася сировинним придатком Росії, а також місцем збуту російських товарів.

   У Зх.Україні в цей час теж відбувається економічне піднесення. Збільшився видобуток нафти, також розвивалася деревообробна промисловість. З початком ХХ ст. у Зх.Україні також розвиваються швейна, взуттєва, килимарська промисловість.

5.Побут і звичаї українців.

 Змінився побут і повсякденне життя українців. Зміни були помітними в побуті мешканців міст. Зводили нові будинки, готелі, адміністративні будови. Поява електростанцій, світло засяяло в будинках і вулицях. Заможні городяни стали відвідувати ресторани . Видавалися газети, працював кінематограф.

    Певних змін зазнало село. Удосконалювалося житло, поява трикамерних   жител ( хата-сіни-комора).

  У селищах зводили казарми-бараки для колективного проживання робітників.

Столипінська реакція і український національний рух в 1908-1913 рр.

1.Насадження ідеології російського великодержавного  шовінізму.

  Діяльність П.Столипіна в громадсько-політичному житті України мала відвертий антиукраїнський характер.У цей час відбувається наростання російського шовінізму. Столипін уособлював офіційний курс . Це відбувалося шляхом масової русифікації, нівелювання національних відмінностей. Російські ідеологи змальовували український національний рух як штучний.

У 1908 р. в Києві був створений «Клуб російських націоналістів», який завдяки Столипіну став найвпливовішою політичною групою у Російській імперії. Завдання клубу вести культурну війну проти українців. І навіть політики демократичної спрямованості не виступали на захист українців. Партія кадетів виступала проти визнання національних прав українців. Російські соціалісти – вимагали скасування національних обмежень в Україні, це було пов'язано з приводом до критики царського уряду.

2.Відновлення антиукраїнської політики в національно-культурній сфері.

   1. Переслідування усного та друкованого українського слова.Заборонено викладання українською мовою там, де було дозволено в період революції.Скасовано циркуляр міністра освіти за 1906 р., який дозволяв вживати на уроках вчителям укр. мову, якщо учні не розуміють матеріал. Заборона розмовляти вчителям укр. мовою поза школою. На уроках заборонялося співати укр. пісень, декламувати вірші . Подібна політика проводилася і в вищих навчальних закладах.

2.Під загрозою опинилася українська преса. У 1907 р. з 18 періодичних видань залишилося лише 9. Протягом наступних років ця цифра зменшувалася. Не дозволяли предпрлачувати пресу , яка друкувалась укр. мовою.

3.Не дозволялося вшановувати пам'ять Т.Шевченка. Заборонено збирати кошти на спорудження йому пам'ятника.

4. Боротьба проти національних культурно – освітніх організацій, що виникли під час революції.Закривалися Просвіти, укр. клуби, наукові товариства.

 У 1910 р. жорстка політика царських чиновників щодо численних пригноблених народів Росії одержала підтримку Столипіна. 20 січня підписаний циркуляр із забороною реєструвати будь-які чужорідні товариства і видавництва.

3. « Справа Бейліса»

  В умовах реакції переслідувалися не лише українці , а й представники інших неросійських націй і народностей, що проживали на території України, особливо євреї. Постійних утисків зазнавали їхні культурно-освітні  товариства, мова, релігія. Відновилося примусове виселення євреїв , де за царським законом їм не дозволялося проживати. Провокувалися анти єврейські судові процеси. Найбільший з них відбувся в 1911р. в Києві, де звинуватили прикажчика Менделя Бейліса у вбивстві російського хлопчика з ритуальною метою. Проти «справи Бейліса» виступили В.Короленко, єпископ Кременецький Никон. У 1913 році справа дійшла до суду, колегія присяжних, де було більшість українців виправдала єврея.

4. Українські партії в 1908-1913рр.

  Усі укр..партії після поразки революції зазнали жорстокого переслідування. Послабла діяльність УСДРП. УСД спілка розпалася , а частина лідерів перейшла до УСДРП.  У складі РСДРП виявилося невдалим, бо в цій партії не зважали на національні питання українців.

  УНП у 1907-1910 рр. завмерла , а в 1910 -1913 – активізувалася. Міхновський видавав у Харкові журнал «Сніп».

  УДРП відмовилася від партійної роботи. Було створене  Товариство Українських поступовців. ( ТУП ). Програма : парламентаризм, федеративна перебудова Росії, національно-територіальна автономія.

  Досягненням укр..націон. руху 1907-1913 рр. було доручення відомих спольщених родин – В.Липинський граф М.Тишкевич. Саме Липинський обґрунтував ідею територіального патріотизму.

5.Українське питання ІІІ і ІУ Державних думах.

У виборах до ІІІ Думи УДРП зробила акцент на співробітництві з кадетами. Своїх членів партія провести до Думи не зуміла, але мала вплив на гурток укр..депутатів. У березні 1908  ці депутати внесли законопроект  про дозвіл викладання в початкових школах укр. мовою. Але проект було відкинено У ІV Державній думі укр. питання стояло гостріше. Кадети в Думі висували укр. вимоги.

  На захист укр. мови виступили російські кадети Павло Мілюков, Андрій Шингарьов, трудовики Олександр Керенський, Володимир  Дзюбинський, соціал-демократ Григорій Петровський.

6.Масові протести українців проти національного гніту

 З 1910 року реакція в Росії почала відступати Оживав суспільно-політичний рух. Чим більше російські чиновники докладали зусиль до нищення українського, тим міцнішав укр. національний  рух. У 1912 році помер геніальний українець Микола Лисенко, на його похорон з їхалося понад 100 тис. українців, це був масовий виступ, який показав незгоду українців з політикою російського царизму. У 1914 році вся Україна урочисто відзначила сторіччя від дня народження Т.Шевченка. Супротив цьому чинила влада в Наддніпрянській Україні :заборонено друкувати пам ятне видання на чччесть Шевченка, заборона служити панахиди, заборона учням ходити на заходи й концерти, у Києві відзначення не відбулося , лише в Катеринославі та ще в декількох місцях. 10-11 березня 1914 в Києві була організована вулична демонстрація. Відбулися зіткнення з чорносотенцями та поліцією.

7.Український національний рух в умовах наближення світової війни

  Спалах національних почуттів відбувся в той  час, коли в світі назрівав великий конфлікт. Виникало питання, яку позицію зайняти українцям?

Галицькі політики це вирішили ще в 1912 році: стати на бік Австро-Угорщини в боротьбі проти Росії. Через півроку у Львові відбувся Другий Всеукраїнський  з їзд студентів. Особливу  увагу привернув виступ «східняка» Дмитра Донцова Він говорив , про спільні зусилля українців на шляху до незалежності Центральною ідеєю була ідея відокремлення від Росії, орієнтація на Австро-Угорщину. Але в Наддніпрянській Україні домінувала ідея у майбутній війні підтримувати Росію.

УКРАЇНА    НА  ПОЧАТКУ  ХХ  СТОЛІТТЯ                         

Світ на початку ХХ століття

 1900-1913 рр. у світі – прискорення модернізації. Цьому сприяла індустріалізація – будівництво нових заводів, зростання видобутку вугілля й нафти, прокладання нових залізниць. На підприємствах запроваджувалися новітні технології, з’явився конвеєр, розпочалася ера автомобілів та авіації, поширювався телефон та радіо.

  Була створена теорія відносності, розроблена планетарна модель атома, відкрите рентгенівське випромінювання.

  У  минуле відходило  аграрно-ремісниче суспільство. Усе більше ставало підприємців та робітників, інтелігенції, розросталися міста.

 Громадсько-політична активність населення зростала: створювалися громадські організації  і політичні партії, профспілки, розгорталися страйкові рухи. Загострювалися відносини між великими державами. Колоніальна система вступила в період кризи. Розпочалася ера незалежних держав.

Населення, площа , адміністративно-політичний статус українських земель.

      На п. ХХ ст. Україна не мала статусу незалежної, входила до складу двох імперій : Російської та Австро-Угорської. Загальна площа суцільного масиву земель, заселених переважно українцями становила понад 739 кв. км. Кількість населення сягала на 1914 р. – 46 млн. чол.: з них 32,6 – українці, 13,4 млн. – представники інших національностей.

 Більшість земель, населених переважно українцями, перебувала у складі Російської імперії : 9 губерній

Волинська,                                            Полтавська,             Чернігівська

Катеринославська,                               Таврійська,

Київська,                                               Харківська,

Подільська,                                           Херсонська ,

Ця територія отримала назву Наддніпрянської України ( Наддніпрянщина)

Насправді українцями були заселені й  інші губернії, однак їх не приєднували    

до сусідніх українських, тим самим реалізовуючи план асиміляції українців з російським народом. На п. ХХ ст. термін «Україна» взагалі не вживався. На позначення Наддніпрянської України вживався термін «Південно-Західна Україна» і «Новоросія»( Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії).

Українські губернії управлялися губернатором, якого призначав російський цар.

   Решта українських земель, які лежали на захід від річки Збруч, були під владою Австро-Угорської імперії. Галичина входила до коронного краю Королівство Галіції і Лодомерії з центром у Львові. Намісника призначав австрійський імператор. У Львові діяв Галицький крайовий сейм. Умовно Галичина поділялася на Східну та Західну. Північна Буковина населена переважно українцями , разом зі Північною ( румунською) входила до Герцогства Буковина, яку очолював президент.

 Закарпаття входило до складу Угорщини , воно було розділене на 4 адміністративні одиниці – комітата ( жупи) . У Зх. Україні мешкало 6,4 млн. осіб, з них 4,8 млн. українці.

Історичне завдання України і перспективи їх розв’язання.

  Найголовнішим історичним завданням України на п.ХХ ст.. було відновлення свого державного статусу. Передумови подолання бездержавного статусу:

1.Національна інтелігенція сформулювала українську ідею, висунула майбутнє бачення свого народу – «український проект»  ( формування модерної української нації і відродження української державності – дві найважливіші складові)  ;

2. Впевнено створювалася матеріальна основа націотворення шляхом індустріалізації.

3.Формувалася нова соціальна структура.

4 .Бажання та необхідність  подолати територіальну розчленованість України.

У ХХ ст. ідея соборності – важлива складова української ідеї. Цьому сприяла і міжнародна обстановка.

5.Врегулювання міжнаціональних відносин.

              СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ ХХ 

1.Труднощі модернізації села.

У сільському господарстві на п.ХХ ст. була зайнята більшість населення України-близько 90 % .

1.Відстала техніка землеробства ;

2.Переважала ручна праця ;

3.Низька продуктивність праці ;

4.Низькі доходи;

5.Повільно проникали в село нові знаряддя праці, технології, освіта;

6.Натуральний характер господарства залишався.

7.Модернізації села заважало велике поміщицьке землеволодіння;

8.Гальмом розвитку сільського господарства була селянська  община

9.Аграрне перенаселення

2. АГРАРНЕ ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ І ЙОГО НАСЛІДКИ

  Додатковим чинником, який стримував модернізацію села було аграрне перенаселення. Сільське населення збільшувалось, а землі навпаки ставало менше. Це призводило до надлишку дешевої робочої сили. Ці люди готові були працювати за найменшу винагороду.

  У пошуках джерел існування селяни змушені були покидати рідні села. Більшість вирушала на сільськогосподарські заробітки в Степову Україну,

Бессарабію, Дон, Кубань, Нижнє Поволжя. Уряд не забороняв еміграцію на Урал, до Сибіру, на Далекий Схід. У 1896-1906 рр. , після спорудження Транссибірської магістралі, на Схід переселилися близько 600 тис. осіб .

Аграрне перенаселення викликало також міграцію західноукраїнських селян .У 1909 р. в США мешкало 470 тис. українців . Багато селян їхало в Канаду, Бразилію, Аргентину.

3.Модернізаційні процеси в сільському господарстві.                                         

1.Частина селян розширювала свої землі, скуповуючи їх у поміщиків.

2.Створювали господарства фермерського ипу.

3.Використовували працю вільнонайманих працівників.

4.Впроваджували нову техніку, новинки агрономії.

5.Збільшувалися врожаї.

6.Спеціалізація окремих районів.

А) СТЕПОВА Україна – зернові;

Б) Правобережна Україна – технічні культури : цукрові буряки, картопля, тютюн.

7.Отримання прибутків.

4. ЗЕМСТВА І КООПЕРАТИВИ

Модернізації села сприяли земства

Земства – виборні ( від усіх станів) органи влади місцевого самоврядування, які були створені в ряді губерній Російської імперії відповідно до земської реформи 1864 р. і мали право вирішувати господарські, культурні питання даної губернії або повіту.

 Земські установи були в лівобережних і південних губерніях України. У 1911 р. земства були створені в Київській, Волинській і Подільській г.

1.Земства утримували агрономів ;

2.Постачали насіння, добрива, сільськогосподарські машини і реманент;

3.Проводили наукову-дослідну роботу;

4.Відривали сільськогосподарські школи ;

5.Організовували виставки , курси, лекторії, видавали брошури;

6.Запроваджували страхування нерухомості;                                                       
7.Організовували ветеринарну службу;

8.Будували шляхи, греблі.

9.Організовували пошту.

Діяльність кооперативів ( добровільне об’єднання селян для досягнення спільних цілей.)

1.Надання фінансової допомоги

2.Налагодження збуту товарів

3.Виникнення сільськогосподарських артілей.

              ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ ХХ 

1.Галузева структура промисловості

  В умовах модернізації провідну роль починає відігравати промислове виробництво. Саме в цьому полягає господарська суть переходу від аграрно-ремісничої до індустріальної епохи. Структура промислового виробництва країни визначалася природно-кліматичними умовами, зокрема наявністю природних покладів, а також попитом населення на продукцію.

   У Донбасі та Криворізькому басейні великого  розвитку набула  кам’яновугільна та металургійна промисловість. Російську імперію ці галузі забезпечували посиленням військової могутності. Донбас став « всеросійською кочегаркою».У 1900 р. Україна давала Росії 68 % вугілля, 54 % заліза і сталі.

   Центральні та Північні райони стали центром цукроваріння. Отже, найбільше розвивалися  кам’яновугільна, металургійна та цукрова галузі.

  Інші галузі – текстильна, взуттєва, машинобудівна в Україні розвивалися слабо. Продукція цих галузей завозилася з Росії або з-за кордону. У Південних губерніях виробляли сільськогосподарську техніку і реманент.

  На західноукраїнських землях почався новий період у видобутку нафти, але переробка відбувалася за межами Галичини. Друге місце займала деревообробна промисловість. Край був експортером лісу.

2.Економічна криза 1900-1903 рр.

    Наприкінці ХІХ ст. почалася світова економічна криза. Наддніпрянська Україна наприкінці 90-хрр. ХІХ ст. відчула перші ознаки економічного спаду. Найбільш виразних форм криза набула 1900-1903 рр. Вона охопила металургійну та кам’яновугільну галузі. Багато підприємств зупинило роботу, знижувалися ціни на залізо, чавун, вугілля. Частково криза охопила легку і харчову промисловість, а також цукрову. Збідніння значної частини населення звузило внутрішній ринок. Складне економічне становище не заохочувало іноземних капіталістів до інвестицій.

3.Утворення монополістичних об’єднань

     Світова криза спричинила поглинання слабших підприємств сильнішими.  Це явище отримало назву « концентрація виробництва».Великі підприємства не належали одній особі – це були акціонерні товариства. У таких об’єднаннях капітал поділявся на паї (акції) і власники паїв (акціонери) відповідали за справи товариства та отримували частку прибутку. Такі товариства прискорили появу монополій. Монополії почали створюватися наприкінці ХІХ – на п. ХХ ст. великими промисловцями та банкірами з метою подолання господарських криз. Найпоширенішими були  синдикати  -  угоди самостійних у виробничому відношенні власників підприємств про спільний продаж продукції через утворюваний  ними об’єднаний орган збуту. Першим виник цукровий синдикат. 1902 р. – найбільший синдикат  у металургії «Продамет», «Продвугілля», «Продаруд».

   Поява  монополій посилила вплив іноземного капіталу.

10 КЛАС. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ТЕМА:  НЕП. ПРОГОЛОШЕННЯ СРСР.

Мета : визначити причини переходу більшовиків до непу ; розкрити його суть і визначити наслідки; розповісти про утворення СРСР і значення цієї події.

Очікувані результати : 

Учні повинні знати:

Основні поняття: неп , продподаток, федерація, автономізація,конфедерація

Основні дати : 1921 р. – Х з’ їзд РКП (б) прийняв рішення про запровадження непу , 30 грудня 1922 р. – утворення СРСР.

Учні повинні вміти: визначати причини переходу більшовиків до непу , розкривати його суть та наслідки , розповідати про утворення СРСР.

Обладнання уроку: підручник, настінна карта , атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Тип уроку: комбінований .

                                              ХІД    УРОКУ

1.Організаційний момент.

2.Актуалізація опорних знань і вмінь.

Бесіда

1.Пригадайте в чому сутність політики «воєнного комунізму» ?

2.Чому більшовики запровадили «воєнний комунізм» ?

3.Як , ви вважаєте, у чому полягала приреченість цієї політики ?

3.Вивчення нової теми.

Слово вчителя. На початку 20-х рр. більшовики приходять до думки про необхідність зміни економічного курсу , щоб вивести країну з кризи. Так була впроваджена Нова економічна політика , про сутність якої ми будемо говорити сьогодні на уроці. В умовах непу відбулось становлення більшовицької держави -  СРСР.

                                               

                ПЛАН

1.     Криза більшовицького режиму .

2.     Головні принципи непу.

3.     Неп у промисловості та сільському господарстві.

4.     Протиріччя непу.

5.     Передумови утворення СРСР.

6.     Утворення СРСР.

7.     Тоталітарний характер сталінського режиму.

1.     Робота з підручником

Користуючись підручником, учні вказують на глибоку кризу більшовицького режиму

1.Промисловість і сільське господарство в стані розрухи.

2. Інфляція.

3.1921 р. ознаменувався голодом в Україні, Поволжі, Казахстані, Західному Сибіру.

4.Масові селянські повстання .

5.Заколот в Кронштадті.

 1.На початку 20-х років більшовицька влада опинилась в глибокій кризі, спричиненою політико-економічною диктатурою «воєнного комунізму». На початок 1921 р. обсяг промислового виробництва  становив лише 14 % довоєнного рівня. Через нестачу палива і сировини більшість промислових підприємств зупинилися. Практично не працював транспорт, пошта.

   Політика продрозкладки привела до скорочення посівних площ, підривала економічні стимули селян. Зернових вирощувалося на 64 % менше від довоєнного рівня. У селах насаджувалися комуни й колективні господарства. Головними стимулами до праці були примус і насилля. Така політика зустрічалася із запеклим опором селян.

2. Фінансовий стан країни характеризувався гігантською інфляцією ( гроші знецінилися в 13 000 разів). Коробка сірників коштувала кілька мільйонів карбованців.

3. У 1921 році в країні спалахнув голод, який охопив Поволж я, Приуралля, Казахстан, Західний Сибір, Україну. Голодувало 30 млн.  чоловік . Незважаючи на допомогу світового співтовариства загинуло 3 млн  . чоловік , 2 млн. дітей  стали сиротами.

4. Республіки були охоплені масовим повстанським рухом (Україна, Поволжя, Кубань і Дон), страйками робітників. Активізувався рух басмачів ( противників радянської влади ) у Туркестані. Найбільшим було повстання О.Антонова, що охопило Воронезьку і Тамбовську губернії. Кількість учасників опору становила 50-70 тис. осіб  Проти загонів Антонова воювала регулярна армія на чолі  з Тухачевським . У цей самий час тривала повстанська боротьба в Україні під керівництвом Н.Махна  та інших отаманів. Найбільш організованим та небезпечним було повстання моряків Кронштадта навесні 1921 року. Повсталі висунули і політичні вимоги : Ради – без комуністів. Проти повсталих було кинуто регулярну армію, штурм тривав 10 днів.

2.   Необхідність пошуку шляхів виходу з кризи змусила партійно-державне керівництво різко змінити економічну політику. На Х з їзді РКП (б) у березні 1921 року була прийняти резолюція «Про заміну продрозкладки продподатком».  У країні впроваджувалася Нова економічна політика, за якою закріпилася назва НЕП.

Робота над історичними термінами

Нова економічна політика – політика, запроваджена в СРСР в 20-х рр. замість політики «воєнного комунізму», допускала застосування окремих економічних важелів в управлінні народним господарством, елементів матеріального зацікавлення. Згодом підпорядковувалася політичним потребам командно-адміністративної системи.

 Концепція непу передбачала розвиток вільного підприємництва й торгівлі, визнання приватної власності на дрібні й середні промислові об’єкти, надання концесій іноземному й приватному капіталу за утримання головних важелів управління економікою в руках держави, збереження державної монополії на важку промисловість. Головні елементи непу вироблялися впродовж 1921-1923 рр.

ГОЛОВНІ ПРИНЦИПИ НЕПУ

1.Замість продрозкладки встановлювався продподаток ( Він був меншим на 20-30 %, обчислювався з площі посівів. Крім зернових податком обкладалося м’ясо, молоко, масло, вовна, шкіра тощо. У 1921 р. запроваджувалося 13 видів податків.)

2.У промисловості – децентралізація управління, державні підприємства переводилися на «господарський розрахунок» і їм надавалося право обмеженого збуту виробленої продукції.

3.Посилення комуністичної диктатури.

3.Учні працюють зі схемою, визначаючи головні засади непу:

- заміна продрозкладки продподатком ;

- оренда землі, найм робочої сили, особиста відповідальність селян замість кругової поруки;

- дозвіл на застосування найманої праці на дрібних підприємствах;

- створення трестів, синдикатів, концесії ;

- самофінансування державної промисловості ;

-  відновлення банківської ініціативи, активне кредитування виробництва й сфери послуг;

- скасування загальної трудової повинності;

- грошова реформа 1922р.( введено в обіг червінців) ;

- поширення кооперації;

- торгівля , дрібне підприємництво.

4.                                                 Протиріччя непу

Монополія більшовиків на владу

Плюралізм форм власності та господарських укладів

Курс на будівництво соціалізму в одній країні

Необхідність активізації зовнішньополітичної діяльності

Необхідність здійснення індустріалізації

Відсутність інвестицій у промисловість

Курс на побудову суспільної  соціальної рівності та соціальної справедливості

Посилення соціальної диференціації - формування «нової буржуазії» - непманів і «нової аристократії»- партійної  радянської  номенклатури

5. Передумови утворення СРСР

  На початок 20-х рр. більшовики встановили свою владу не лише в Росії, а й в Україні, Білорусії, державах Закавказзя. Відтак постало питання про відтворення Росії в кордонах імперії , хоча б і без втрачених Польщі, Фінляндії, Латвії, Естонії, Литви. Передумови створення СРСР :

- ідеологічні –Жовтнева революція призвела до розпаду Російської імперії. Більшовицька ідея світової революції і створення в майбутньому Всесвітньої Федеративної Республіки Рад форсувала новий об’єднавчий процес.

- політичні -  у зв’язку з перемогою радянської влади на основній території колишньої Російської імперії виникла ще одна передумова – єдиний характер політичного ладу ( диктатура пролетаріату у формі Республіки Рад)

- економічні та культурні – спільна історична доля народів багатонаціональної держави, наявність багаторічних економічних і культурних зв’язків.

6. Утворення СРСР.

 Процес утворення СРСР був складним і суперечливим.

                                      ПРОЕКТИ   ОБ’ЄДНАННЯ :

АВТОНОМІЗАЦІЯ                     ФЕДЕРАЛІЗАЦІЯ                      КОНФЕДЕРАЦІЯ

    Й. Сталін                                    В.Ленін                                    Компартія Грузії

Усі радянські країни                усі радянські республіки на                          незалежні радянські

повинні увійти до                     рівноправних засадах утворюють                держави будують свої

складу Росії на правах          федеративну державу                               відносини на основі договорів автономії

  Гору в дискусіях взяв В.Ленін. Наприкінці 1922 року у Москві відбувся 1 Всесоюзний з’їзд Рад, на якому було проголошено створення СРСР у складі Білорусії, Закавказької Федерації, Росії, України. У 1924 році було прийнято Конституцію СРСР.

7.Тоталітарний характер сталінського режиму( самостійно)

4.Закріплення нової теми.   

Бесіда за питаннями :

1.Що таке неп?

2.Які заходи були здійснені в промисловості, сільському господарстві, у сфері торгівлі  й фінансів?

3.Як ставилися до непу в партійному керівництві ?    

4.Як був утворений СРСР ?

5.Домашнє завдання

Опрацювати параграф, порівняльну таблицю « Політика «воєнного комунізму» і непу.»

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

8 клас Всесвітня історія

ТЕМА: МОСКОВСЬКА  ДЕРЖАВА  В  РОКИ ПРАВЛІННЯ ІВАНА IV ГРОЗНОГО

МЕТА :

охарактеризувати Московську державу в першій половині XVI ст.

скласти історичний портрет Івана IV Грозного ;

сприяти розвиткові критичного мислення та формуванню навичок  вести дискусію .

Очікувані результати :

        Учні повинні знати:

Основні поняття :

«служиві люди»;

«посадські люди»;

 Земський собор;

 опричнина.

Основні дати :

1533-1584 рр. – правління Івана IV Грозного;

1549 р – скликання Земського собору;

1550 р. – прийняття Судебника;

1558-1583 рр. – Лівонська війна;

1565р.- початок опричнини.

ОБЛАДНАННЯ : підручник, настінна карта, атлас, ілюстрації

ТИП УРОКУ : засвоєння нових знань шляхом проведення дискусії у стилі телевізійного ток-шоу.

                                    ХІД  УРОКУ

1.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

    Учитель обирає ведучого, який називає тему, запрошує усіх учасників, оголошує порядок проведення, регламент виступів. Глядачі сідають навколо виступаючих. Проводиться жеребкування виступаючих.

Ведучий : - Доброго дня! Шановні учасники дискусії та глядачі ! Сьогодні ми зібрались, щоб дати оцінку неординарній історичній особі – Івану IV Грозному.

Коли під ударами татар занепав старий Київ, на півночі постало суздальсько – московське князівство. Суздальські князі не вели боротьбу з татарами, а визнали владу хана. Під впливом татар московські князі розвинули деспотичну владу і сильне військо. У XVI ст. Московщина залишалась під протекторатом Туреччини, але значно розширила  свої території.

Отже тема нашої дискусії :

« Іван IV Грозний – великий Московський цар чи жорстокий диктатор?»

1 група стверджує, що Іван IV Грозний – великий Московський цар

2 група стверджує, що Іван IV Грозний – жорстокий диктатор

Отже, звернемось до дитинства майбутнього царя, дізнаємось, у яких умовах формувався його світогляд і переконання.

Виступ 1 групи.

       Після смерті  Василя Ш, престол посів його син Іван IV ( йому було лише три роки). Державою фактично правила його мати Олена Глинська, яка намагалася зберегти владу для сина, долаючи боярські інтриги. Іван ріс чутливим хлопчиком, цікавився історією своєї країни, дуже любив читати. Але його оточувала обстановка інтриг і таємних убивств, бояри ображали й принижували хлопчика. Сам Іван згадував : « … родичі мої не піклувалися про мене» . Тому не дивно, що в характері Івана уживались допитливість і підозрілість до людей, сором’язливість і мстивість . У юному князі росла ненависть до жадібних і жорстоких бояр, які піклувалися тільки про власне збагачення. Боярська сваволя переконала Івана в тому, що порятунок держави залежить від сили його князівської влади, яка може втихомирити бояр. Хіба не мудре рішення прийняв юний князь ? Захоплені боротьбою одне з одним, бояри не помітили, як поруч з ними виріс новий володар Московської землі.

  Іванові IV ще не виповнилось 17 років, а Іван уже вразив московський двір несподіваною вимогою проголосити його царем, тобто імператором. Які мотиви були у нього : підняти авторитет Московської держави – прирівняти московський престол за значущістю з до інших монархій Європи . Вінчання на царство відбулось в 1547 році.

 Виступ 2 групи

Нам відомо, що ще замолоду Іван IV розправлявся з небажаними особами зі свого оточення. Хіба можна виправдати деспотизм правителя його важким дитинством , і взагалі хіба виправданим є терор навіть заради зміцнення своєї держави ? На деспотизмі довго не протримаєшся, що і сталось з Іваном IV.

Ведучий. Отже, перша команда стверджує, що нелегко прийшлось молодому князеві в дитинстві маневрувати між ворогуючими угрупованнями Шуйських і Бєльських. Ну що ж відкриємо наступну сторінку життя Івана IV. Як він справився з управлінням держави ?

Виступ 1 групи

Наступним кроком молодого правителя було вирішення внутрішніх проблем держави. Він активно проводить державну політику зміцнення Московського царства. Прекрасні наміри, чи не так !Він створює Виборну раду, до якої входили бояри, дворяни та митрополит Московський Макарій. Різнорідний за складом уряд Івана IV прагнув зміцнення самодержавної влади й посилення централізації держави. Із цією метою були проведені реформи в галузі центрального й місцевого управління, права, армії. Ці реформи відбивали інтереси всіх феодалів. У 1549 році вперше в історії Московської держави був скликаний станово-представницький орган держави – Земський собор. Отже, реформи, які здійснив Іван IV дозволили зміцнити Московське царство і владу царя. Це було зроблено цивілізованим методом – методом реформ без будь-якого насильства.

Виступ 2 групи

Ми хочемо нагадати, що невдовзі інтереси Івана IV і Вибраної ради скоро розійшлися. Так тривалий час цар погоджувався з усіма реформами, прислухався до найближчих радників. Однак московський государ прагнув не тільки посилення держави, а й перетворення своєї влади на абсолютну. Поки йому була потрібна допомога, він прислухався до порад інших, але коли його влада зміцніла, він показав свій справжній норов. А тим більше Вибрана рада виступила проти Лівонської війни. Це вже було занадто сильно!

Питання від аудиторії

Ви згадали Лівонську війну, а які ще війни вів Іван IV і взагалі яку зовнішню політику він проводив?

Виступ 1 групи

    Успішні реформи Вибраної ради дали змогу царю поводити досить активну зовнішню політику, розширювати межі своєї держави. Лише у третьому поході 1552 року було взято на сході Казанське царство, яке приносило багато клопотів Москві. Без будь-якого опору було приєднане Астраханське ханство, владу московського царя визнала Велика Ногайська Орда й деякі народи Північного Кавказу.

Виступ 2 групи

  Ми вже згадували Лівонську війну – війну проти Лівонського ордену в Прибалтиці. Спочатку вона велась досить успішно, але країни Європи були налякані посиленням Московського царства і об’єдналися проти Москви. Навіть Європа зрозуміла, що Грозний має ненаситний характер, тому треба оборонятися спільними зусиллями.

Ведучий

 Отже, вдалі військові походи 50-х років XVI століття перетворили Московське царство на багатонаціональну державу, а влада царя стала такою сильною, що тепер міг обійтися без підтримки своїх радників. Які ж події визначали наступний період Московського царства?

Виступ 1 групи

Ми вважаємо, що Іван IV зробив правильний крок, розпустивши у 1560 році Вибрану раду. Якщо  вона вичерпала свої повноваження і тепер цар міг одноосібно проводити лінію на зміцнення самодержавної влади. А якщо хтось насправді є зрадником, то звичайно заслуговує покарання.

Виступ 2 групи

Однак одноосібне правління царя не покращило ситуації в країні. Лівонську війну цар програв, тому мали рацію ті представники Вибраної ради, що виступали проти продовження цієї війни, але, нажаль їх не було вже в живих, цар показав свою владу, використовуючи терор.

Питання від аудиторії

А які все ж таки методи боротьби з політичними супротивниками використовує Іван IV ?

Виступ 1 групи

Коли наступила криза, цар зрікся престолу, але бояри попросили його повернутись, тоді цар власні вимоги висунув : поділити всі землі царства на дві частини : «земщину», якою мала управляти Боярська дума і «опричнина», земля, що безпосередньо належали цареві. Для захисту царя створювалася спеціальна армія – опричне військо. Якщо хтось не хотів добровільно покинути опричнину, то цар змушував, треба ж наводити порядок у державі!

Виступ 2 групи

   Так у 1565 році була запроваджена опричнина. Що за нею стоїть ? Почалися страти прихильників династичного суперника Івана IV князя Володимира Старицького. У 1569 році цар змусив Старицького випити отруту. Того ж року за його вказівкою Малюта Скуратов задушив митрополита Філіпа, що виступив проти опричнини. У 1570 р. Іван Грозний спрямував жорстокий удар на Новгород і Псков. Отже, засобом боротьби був терор. Десятки боярських родів були заслані, багато хто загинув від руки ката. Хоча більшість змов опричники відверто вигадували. Тисячі городян та і слян були змушені бігти від царських переслідувань.

   Отже , опричнина – це спосіб посилення царської влади за допомогою терору.

Ведучий

  Як відомо, цар невдовзі почав переслідувати самих опричників. І знову терор. Цікаво , як довго він ще тривав ?

Виступ 1 групи

Ми вважаємо, що діяльність Івана IV привела до централізації країни і значного посилення царської влади, хоча деколи цар застосовував досить жорсткі методи.

Виступ 2 групи

Арешти і страти тривали до самої смерті Івана IV, якого народ назвав Грозним.

Жорстокий, підозрілий, мстивий, деспотичний. Його діяльність завдала значної шкоди Московській державі.

Ведучий

 Наша дискусія підходить до завершення, ми почули надзвичайно цікаву інформацію про життя і діяльність відомого історичного діяча ІванаIV Грозного. У ньому було багато протиріч, але Московську державу таки зміцнив.

Учитель підводить підсумки, відзначає найактивніших, оцінює роботу учнів.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати параграф підручника, скласти інтерв’ю з Іваном IV Грозним.

10 КЛАС

ТЕМА : Польща і Чехословаччина

Мета : розглянути процесс відновлення державної незалежності Польщі розкрити роль Ю.Пілсудського у становленні Польської держави, розглянути вирішення « польського питання» на Паризькій мирній конференції, з’ясувати причини польсько-більшовицької війни 1920 р.,  дати характеристику режиму «санації» ; розглянути питання про утворення Чехословаччини й визначення її кордонів, проаналізувати зміст Конституції 1920 року, дати характеристику внутрішній політиці Томаша Масарика й Е.Бенеша, з’ясувати суть «судетської проблеми» і причини розчленування країни.

Очікувані результати :

Учні повинні знати основні поняття :

«лінія Керзона», режим «санації», унітаризм, «судетська проблема», «Мюнхенська змова» ;

Учні повинні знати основні дати :

7 листопада 1920 року – проголошення Польської Республіки;

1920 р. – радянсько-польська війна ;

18 березня 1921 р. – підписання Ризького миру ;

Березень 1921 р. – прийняття Конституції Польської Республіки ;

1926 р. – державний переворот і встановлення режиму «санації»;

30 жовтня 1918 р.- проголошення незалежності Чехословаччини ;

1918 – 1935 р. – президентство Т.Масарика;

1935 – 1938 р.- президентство Е.Бенеша ;

29-30 вересня 1938 р. – Мюнхенська угода про поділ Чехословаччини.

Учні повинні вміти : аналізувати процес відновлення державної незалежності Польщі і Чехословаччини, характеризувати режим «санації» ,пояснювати суть «судетської проблеми».                                                                                                

Тип уроку:  комбінований ;

Обладнання: настінна карта, атлас, дидактичний матеріал.

                                           Хід уроку

1.Організаційний момент.

2. Перевірка домашнього завдання.

1.Позначте назви республік, які утворили СРСР:

Білоруська СРР, Грузинська СРР, Закавказька СФРР , Молдавська СРР, Російська СФРР, ТУРКМЕНСЬКА СРР, Українська СРР.

2.Позначте прізвища головних претендентів у боротьбі за владу в СРСР у 1920 р:

Григорій Зинов’єв, Лев Каменєв, Сергій Кіров, Валеріан Куйбишев, В’ячеслав Молотов, Йосиф Сталін, Лев Троцький.

3.Позначте головні риси непу:

Грошова реформа, дозвіл на застосування найманої праці, дрібне підприємництво, загальна трудова повинність, зрівнялівка в оплаті праці, повна заборона торгівлі, продрозкладка.

4.Поясніть поняття :

а) «ножиці цін» -

б) «криза збуту»-

5. Які території охопив голод 1921 року ?

6. Назвіть позитивні зрушення , до яких призвів неп .

7. Чи правильні твердження ?

а) СРСР був заснований на основі автономіЇ ;

б)боротьба за владу розгорнулася між Сталіним і Троцьким.                          

3.Вивчення нової теми.

              План

1.Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудський.

2. «Польсько-українське» питання на Паризькій мирній конференції.

3. Радянсько-польська війна.

4. Режим «санації».

5. Утворення Чехословаччини.

6.Внутрішня політика Масарика і Бенеша.

7. Конституція 1920.

Слово вчителя. Для розуміння сучасних політичних процесів є важливим вивчення процесу відновлення Польської держави та  утворення Чехосло-

ваччини.

Проблемне питання « Ю.Пілсудський – великий поляк чи диктатор?»

1.     Відновлення Польської держави відбулось восени 1918 року.

ПЕРЕДУМОВИ :

-         потужний національно-визвольний рух;

-         падіння держав внаслідок поразки у Першій світовій війні, під владою яких перебували польські землі;

-         революційні зміни в Російській і Австро-Угорській імперії;

-         підтримка і визнання права поляків на незалежність зі сторони держав Антанти.

Самостійна робота за завданням :

( опрацювати відповідний текст підручника згідно з опорними датами :

• 28 жовтня 1918 р.-
• 7 листопада 1918 р.- створення незалежного уряду, проголош.Республіки
• 11 листопада 1918 р.- Регентська Рада передала Пілсудському владу
• 18 листопада 1918 р.-
•  лютий 1918 р.-
• 10 листопада до Варшави повернувся , звільнившись із в’язниці в Магдебурзі Юзеф Пілсудський , в  якому представники польського капіталу і правих партій вбачали людину , здатну відродити польську державність.

Повідомлення учня про Ю.Пілсудського

Народився в маєтку Зулов ( поблизу Вільно) в шляхетній родині, З 1892 року в Польській соціалістичній партії, а після її  розколу в 1906 році – лідер правого крила ППС. Один з ідеологів і провідних політиків польського визвольного руху, виступав за відновлення сильної польської держави, здатної протистояти сусіднім державам. Під час першої світової війни – командир польського легіону, що воював проти Росії на боці Німеччини. В 1918-1922 рр. –«начальник держави»(диктатор) Польської держави. Один з ініціаторів польсько-радянської війни.  У 1926 році здійснив військовий переворот і встановив режим особистої диктатури –«санації».Здійснював політику всілякого зміцнення держави, придушення революційного руху , пригнічення непольського населення.

Проблемне питання: чому всю повноту влади в 1918 році було передано Ю.Пілсудському.

2.Польське питання на Паризькій конференції було надто важливим, бо воно перепліталося з питанням про відношення до Радянської Росії та Німеччини – двох фактично нових держав на карті Європи.

 Зменшивши територільні претензії Польщі, Велика Британія схилялась до підтримки Німеччини, а не Франції. Загалом Паризька мирна конференція відверто пішла шляхом ігнорування інтересів Польщі. Не отримала Польща

                                                                    

  м.Гданськ – він проголошувався Вільним містом під мандатом Ліги Націй.  

На користь Польщі від Німеччини відокремили район Познані й частину Західної Пруссії , частину Верхньої Сілезії. Питання про приналежність Східної Галичини на Паризькій конференції вирішено не було У 1920 р. була встановлена « лінія Керзона»( вона проходила по лінії Гродно- Яловка – Немирів - Брест-Литовськ-Дорохуськ - Устилуг - східніше Грубешова через Крилув, далі західніше Рави-Руської, східніше Перемишля до Карпат) .

3.Польсько-більшовицька війна (самостійно).

4 Режим «санації».

Передумови державного перевороту :

А) у 1922 р. Ю.П. склав повноваження начальника держави і відмовився від боротьби за посаду президента:

Б) часта зміна урядів і політична нестабільність;

В) загострення соціально-економічних  проблем, активізація лівих сил;
г) травневий 1926 похід на Варшаву вірних Пілсудському сил;

В країні розпочався режим «санації»- оздоровлення.

                       

10 КЛАС

ТЕМА: Німеччина в період  Веймарської   республіки.                               

Мета: розглянути становлення Веймарської республіки, розкрити зміст Конституції 1919 року, схарактеризувати особливості соціально-політичного розвитку Німеччини в період Веймарської республіки , визначати основні проблеми, з якими зустрічалися уряди Німеччини у 1919-1923 рр.

Очікувані результати : 

Учні повинні знати :

Основні поняття: Веймарська республіка, плебісцит, репарації, реваншизм, «пивний путч».

Основні дати : 31 липня 1919 р. – проголошення Веймарської республіки,13-17 березня 1920 р. –військовий путч в Берліні, 1919 р.- створена Націонал-соціалістична партія Німеччини (НСДАП), 8 листопада 1923 року – «пивний путч» А.Гітлера.

Учні повинні вміти: називати основні внутріполітичні події в Німеччині періоду 1919-1929 рр., описувати становлення Веймарської республіки в Німеччині, показувати на карті Рейнську демілітаризовану зону, характеризувати діяльність урядів Веймарської республіки.

Обладнання уроку : настінна карта «Німеччина за Версальським мирним договором», підручник, атлас , контурні карти, роздатковий матеріал.

Тип уроку : комбінований .

                                      ХІД УРОКУ

1.Організаційний момент

2.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1.Як змінилися територіальні володіння Німеччини після прийняття Версальського  договору? (Під час відповіді учні користуються атласами)

2. Як проблема сплати Німеччиною репарацій вплинула на внутрішньополітичне й економічне життя країни ?

3.Коли в Німеччині відбулась революція і якими були її наслідки ?

3.Мотивація навчальної діяльності учнів.                                                    

Слово вчителя.  Результатом Листопадової революцій 1918 р. в Німеччині було  повалення монархії та встановлення республіки. Прихід до влади поміркованих соціал-демократів супроводжувалося становленням панування промислової та фінансової буржуазії. На цьому уроці буде розглянуто події, що сприяли становленню найбільш демократичної республіки повоєнної Європи - Веймарської республіки, причини її падіння, проаналізовано прихід до влади нацистів.

4.Вивчення нового матеріалу.

План.

1.Становище в країні після підписання Версальського договору.

2.Становлення Веймарської республіки. Веймарська конституція.

3.Особливості соціально-політичного життя Веймарської республіки

4.Економічна стабілізація.

5.Криза  Веймарської республіки.

1.Слово вчителя. Доведіть, що повоєнний розвиток Німеччини відбувався за вкрай несприятливих для неї зовнішньополітичних умов.

Відповіді учнів

1.Зменшення територій : до Франції – Ельзас і Лотарингія, вугільні шахти Саару; Польщі – Познань, Зх.Пруссія, окремі райони Сх.Пруссії та Померанії, Бельгії – Ейпен, Мальмеді, Морене, Данії - Пн.Шлезвіг, Чехословаччини – Гульчинський округ,  до Ліги Націй – Саар та Мемель.

2. Втрата колоній .

3. Виплата репарацій 132 млрд . золотих марок.

4.Витрати на утримання окупаційних військ на Лівобережжі Рейну.

Слово вчителя. Із кінця 1918 року економічне становище Німеччини безупинно погіршувалося. Втративши багаті на сировину Ельзас і Лотарингію й передавши Франції на 15 років право експлуатації Саару, у Німеччині на 75% скоротився видобуток залізної руди, на 25 % - вугілля, на 35 % - виплавки сталі. Згортання військової промисловості та демобілізація з армії спричинили масове безробіття. Країні відчутно бракувало сировини, палива, продовольства. Спекулянти дедалі більше роздували ціни. Курс марки падав, почалась інфляція, життєвий рівень населення знижувався. Повоєнний розвиток Німеччини відбувався за вкрай несприятливих для неї умов. Унаслідок Листопадової революції в Німеччині була повалена монархія і проголошено республіку й демократичні свободи. Створювалися сприятливі перспективи для демократичного розвитку Німеччини.

2.Вивчення цього питання відбувається з використанням колективної роботи за завдання і розповіді вчителя. У ході пояснення учні заповнюють таблицю.

Слово вчителя. 31 липня 1919 року Установчі збори схвалили конституцію Німецької республіки, яка одержала назву Веймарської, чинності конституція набрала 11 серпня 1919 року.

  

Повноваження органів державної влади Веймарської республіки
Парламент		Президент         республіки	Канцлер
Рейхсрат (верхня палата)	Рейхстаг                (нижня палата)
Складався із представників земель( 68 членів, з них 27 – представникам Пруссії)	Депутати рейхстагу обиралися виборцями, які досягли 20-річного віку; голосування було таємним; політичні партії здобували таку кількість місць, яка була пропорційною до поданих за них на виборах кількості голосів. Президент мав право розпустити парламент і призначити нові вибори.	Обирався народним голосуванням на 7 років. Очолював виконавчу владу, був головнокомандуючим армії. Наділений винятковим правом обмежувати демократичні свободи у разі порушення суспільної безпеки і загрози правопорядку, міг розпустити парламент і призначити нові вибори, оголосити надзвичайний стан.	Призначався президентом. Здійснював контроль над податками та релігією. Уряд затверджував президент і мав право його розпуску.

 Основний зміст Веймарської конституції

1.Закріплено ліквідацію монархії і встановлення республіки;

2.Зберігався поділ Німеччини на землі, кожна з яких мала свій парламент;

3.Законодавча влада належала парламенту , який складався із верхньої палати (рейхсрат) і нижньої ( рейхстаг).

4.Великі повноваження надавалися президенту;

5. Проголошувалася свобода слова, преси, зібрань , союзів, загальне і рівне виборче право ( для громадян обох статей з 20-ти років).

6.Недоторканість приватної власності.

3. Складне економічне становище посилювало напруження в суспільстві. Проти правих соціал-демократів та республіканців, які сформували повоєнний уряд , виступили ряд так званих «добровольчих формувань» й таємних воєнізованих товариств : бригада  Ерхардта, Балтійська оборона, загони Хейдебрека, товариства « Консул» , «Вікінг» тощо. У березні 1920 р. відбулось повстання «Чорного рейхсвера» , яке очолив генерал Лютвіц. Президент Еберт втік з Берліна і був сформований уряд Каппа. Невдовзі путч розгромили загони Червоної гвардії, утворені повсталими робітниками Берліна.   Окупація Руру ще гірше вплинула на економіку Н.У серпні 1923 року розпочався загально -німецький страйк, уряд пішов у відставку. Розпочинаються виступи комуністів  (Е.Тельман).Демократичний уряд Штреземана придушив цей рух.Комуністична партія була заборонена. У цей час велику популярність здобула  Німецька націонал-соціалістична партія Гітлера. 8-9 листопада нацисти організували у Мюнхені путч і захопили уряд Баварії, закликавши до походу на Берлін. Гітлера заарештували  і ув язнили на 5 років, проте через рік був звільнений.

                                                                                                                                 

4.Наприкінці 1923 року економіка почала виходити з кризи. Уряд вжив ряд заходів, що стабілізували виробництво.

Робота з підручником (виписати з підручника заходи щодо стабілізації)

1.Мільярдні позики США і Великої Британії.

2.Посилились процеси монополізації.

3.Прискоренимитемпами розвивається важка промисловість.

4.Перевищено у 1928 році довоєнний обсяг виробництва.

5.Н. вийшла на друге місце у світі після США.

5. Світова економічна криза, що розпочалася у 1929 році, негативно вплинула на економіку країни і багато в чому , поряд з іншими чинниками , зумовила прихід до влади нацистів. Поглиблювалася криза  і в політичному житті. За роки Веймарської республіки жодна політична партія не зуміла завоювати більшості в парламенті. Не було взаєморозуміння між парламентом , урядом та президентом. В умовах масового невдоволення в суспільстві все більшої популярності набирала нацистська партія. Реальна влада в країні все більше зосереджувалась в руках президента – Гінденбурга,  який всі свої помисли спрямував на реваншизм нацистів. Ці події знаменували переддень краху Веймарської республіки.

5. Закріплення нових знань та вмінь учнів.

1.Коли була прийнята Веймарська конституція?

2.Назвіть основні положення конституції.

3.Назвіть позитивні і негативні зміни в економіці даного періоду.

4.Які роки, на вашу думку, були найскладнішими в житті Веймарської республіки?

6.Домашнє завдання. 

1.Опрацювати  параграф 21( ст.202-207).

2. Відповісти на питання : Наскільки демократичною була  Веймарська  конституція?Які ви вбачаєте потенційні загрози для німецької демократії?  

6 КЛАС

УРОК-ГРА: "СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ"

Учитель. Доброго дня ! Усіх учасників гри я вітаю у цій залі. Дозвольте наш конкурс розпочати словами великого історика Геродота : « Щоб події з плином часу не пішли в забуття, щоб жили в віках славні великі і гідні подиву діяння»

 Отже, ми відправляємося в подорож до давньої, загадкової, величної країни – СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ.

    Інтерес до однієї з найдавніших цивілізацій не спаде ніколи. Тому що не всі загадки Ст. Єгипту розкриті, не всі тексти розшифровано,не всі пам’ятки культури досліджено.

    Бажаю успіхів у відкритті таємниць  Стародавнього Єгипту.

 Представлення команд, емблем.

1 КОНКУРС   «Історична розминка»

1.Ріка, яка визначила долю Ст.Єгипту (Ніл)

2.Правитель Ст.Єгипту (Фараон)

3.Природна перешкода в течії Нілу (поріг)

4.Перша столиця Ст. Єгипту (Мемфіс)

5.Знак давньоєгипетської писемності (ієрогліф)

6.Служитель храму (жрець)

7.Головне заняття давніх єгиптян (землеробство)

8.Правитель нома (номарх)

9.Багаторічна рослина, як росла на березі Нілу (папірус)

10.Розподіл русла річки на декілька рукавів (дельта)

11.У яке море впадає Ніл? (Середземне)

12.Головна зернова культура, яку вирощували в Єгипті (пшениця)

  

  Учитель. 

А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ , ЩО:

культура Ст.Єгипту є однією з найдавніших.Дуже розвиненою була медицина вроди. Маємо рекомендації давніх єгипетських лікарів, як запобігти облисінню, знищити бородавки, пофарбувати волосся, розправити зморшки.

2 КОНКУРС  «Розкажи іншим про Ст. Єгипет»

Складіть повідомлення з поданих термінів, понять, імен.

1.Північна Африка, Єгипет, Ніл, долина, дельта, розливи, родюча земля.

2.Будівництво, піраміда, Хеопс, «диво світу», селяни, гробниця.

Учитель. 

А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЩО:

у Ст. Єгипті існували медичні школи і аптеки, де використовували мак, касторове масло, папірус, подорожник, пшеницю з лікувальною ціллю.

                                            

3 КОНКУРС  КРОСВОРДІВ (команди обмінюються кросвордами)

Учитель

 А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЩО:

саме єгиптяни започаткували в будівництві колони. Вони надавали храму пишноти та величі . Їх витесували у вигляді снопів папірусу або лотосів. Пізніше це досягнення запозичили греки та інші народи.

4 КОНКУРС  КАПІТАНІВ ( виправити помилки в тексті )

1.Велично несе на південь свої води Ніл.

2.Навколо нільських берегів розташовані гаї з кедрів.

3.На початку зими в Африці йдуть великі дощі.

4.У заростях Нілу водилися крокодили і бегемоти.

5.Під час розливу вода в Нілі ставала яскраво червоного кольору.

5 КОНКУРС ( проводиться під час змагань капітанів)

«Найактивніший ВБОЛІВАЛЬНИК»

Підібрати до визначень терміни

1.Тіло померлого, що штучно зберігається від розкладання – мумія.

2. Двоколісний візок, запряжений кіньми – колісниця.

3.Знакове письмо – ієрогліфи .

4.Служитель храму – жрець

5.Округ в Єгипті – ном.

6.Група сирійських племен, які завоювали Єгипет – гіксоси

7.Наука про зорі – астрономія

8.Багаторічна рослина , що росла на берегах Нілу, матеріал для письма – папірус.

9.Житло для бога – храм

10.Скульптура істоти з тулубом лева і головою людини – сфінкс.

Учитель 

А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЩО:

вперше обеліски почали ставити в Ст. Єгипті на честь видатних людей чи подій

6 КОНКУРС « Інтерв’ю з відомими людьми Ст. Єгипту»

( шляхом жеребкування  Цариця Хатшепсут , Тутанхамон, Тутмос 3,

  Аменхотеп , Нефертіті, Рамзес 2)

Учитель 

А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЩО:

 З Єгиптом пов’язане ім’я Лесі Українки. У 1909-1911 рр. поетеса перебувала на лікуванні в єгипетському містечку Гелуані. Знайомство  навіяло їй поему « Напис на руїні»

Я , цар царів, я , Сонця син могутній,

Собі оцю гробницю збудував,

Щоб славили народи незчисленні,

Щоб тямили на всі віки потомне ймення.

7 КОНКУРС «ЧЕТВЕРТЕ ЗАЙВЕ»

                                             

1.Хамсин, сфінкс,дельта, пустеля

2.Номарх, крокодил, раб, фараон,

3.Жрець, гробниця, Ніл, піраміда

4.Обеліск, ієрогліф, календар, ном

8 КОНКУРС «ЗАГАДКА»

(з мішечка учні дістають часник, фарбу для волосся, календар, пшеничний колосок) Як ці предмети пов’язані з історією Ст. Єгипту?

Учитель

А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЩО:

Стародавнім Єгиптом цікавився й Іван Франко. Він переклав оповідання про фараона Хеопса та чаклунів, про мудреця Сатні – Хемуасе.

9 КОНКУРС « ЩО ВАС ВРАЗИЛО В ІСТОРІЇ СТ. ЄГИПТУ ?»

             

                                 

6 КЛАС                            

УРОК-ГРА .УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА ТЕМОЮ

«ДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ»

1.Конкурс «Представлення команд, емблеми»

2.Конкурс «Історична розминка»

2.1. Яку річку називали « рікою тисячі бід» ?

2.2.Де був винайдений папір ?

2.3.Чому в Індії завжди тепло ?

2.4.У долині якої річки знаходилось місто Мохеджо-Даро ?

2.5.Хто був засновником буддизму?

2.6.Хто винайшов гру  в шахи ?

2.7.У якій країні суспільство ділилося на касти ?

2.8.Хто почав будувати Велику китайську стіну?

2.9.У якій країні зародилось конфуціанство ?

2.10.Яка релігія сповідує ідею божественної нірвани – особливого стану щастя?

3 конкурс «Орієнтуємося на місцевості»

 Шляхом жеребкування учні вибирають країну (Індію або Китай).На аркушах написано топоніми різних країн, треба вибрати  своєї країни і розказати про географічне розміщення та природу країни.

Півострів Індостан, річки Янцзи і Хуанхе, Східнокитайська рівнина , Гімалаї,Інд та Ганг, Жовте море, Хараппа, Бенгальська затока, Східнокитайське море, Сяньян.

4 конкурс «КРИЛАТІ ВИСЛОВИ»

Пояснити вислови з текстів:

1.Буддистів: «Ніколи в цьому світі ненависть не зупинити ненавистю»

«Якщо людина зробила добро, нехай   робить добро знову і знову , адже збільшувати добро – це прекрасно»

2.З афоризмів Конфуція

«Чого собі не побажаєш, того не роби іншим»

«Коли зробив помилку не бійся її виправити»

5 конкурс « Досягнення і відкриття»

«Чорна скринька» З мішка учні витягують різноманітні речі ( компас, шахи, папір, шматок шовку та інші) Пояснити, де ці винаходи зроблено

6 конкурс

«Розшифруй ієрогліф»

7 конкурс « Розгадати кросворд»

Підведення підсумків